Попри це все, від перегляду отримав купу задоволення — і не тільки іронічного(хоч його й більше). Можливо, це тому, що очікував я буквально найгірше аніме в історії, оцінку якого завищили новачки чи любителі фансервісних гаремників. Але, якщо відверто, бачив аніме значно гірші й із вищими оцінками. Загалом, САО — доволі посередній тайтл із парою цікавих ідей та непоганих моментів, але й валом мінусів різної ваги. Дивитися було не нудно, і після перегляду не хотілося проблюватися — для мене це вже плюс. Візуал, музика й саунддизайн теж не унікальні, але приємні.

Не знаю, яка там ієрархія у (недо)ісекаїв, але САО не відчувається як чергова штамповка за популярною формулою. Хоча, можливо, це вже я додумую.

Окремо було дуже смішно помічати моменти, явно взяті з Берсерка. Десь долуго, а десь настільки ні, що просто жах.