Переживаю за стосунки цієї сім'ї сильніше ніж за власні. 10/10

Мабуть єдиний недолік цього аніме - це його швидкість. Коли на сцені одночасно починають говорити батьки Ані, а вона в цей час

щось там собі коментує - дуже складно за всім слідкувати. Навіть читаючи субтитри.

Окремо хочу відзначити акторську гру сейю Ані. Я не відразу почув в ній Фрірен, але схожі вайби є, особливо смішок "хм-хм" 😊

Я переглянув три епізоди і покинув цей серіал. Не те щоб це прям погане аніме, дуже посереднє. Милі персонажі але їх некмітливість мене не веселила. У нас тут видатні майстри своєї справи, як то шпигун чи наймана вбивця але та локшина яку вони навішують один одному і нам глядачу, що вони не палять свою роботу але при цьому палять усі навички. Ну мені важко схавати таке, напевно бо недостатньо стьобне й іронічне це аніме. Але якщо ви шукаєте легку комедію з милими персонажами і самі не плануєте сильно аналізувати дійство на екрані, то залітайте до перегляду, можливо це саме те аніме, що зробить ваш сьогоднішній вечір краще.

"Тут прихований кинжал за кожною посмішкою,

І чим рідніша по крові людина,

Тим кровожерніше"

Прикольна штука, краще чим очікував нічого не очікуючи (під кінець почало щоправда набридати) і якщо чесно, дивився впершу чергу або навіть тільки через кавайну няшу, шикарну та вельми сильну жінку Йор Форджер з її цікавим, привабливим дизайном (каталізатор цього, мабуть це коротке "спокусливе" відео, лол https://youtube.com/shorts/oYVHW3flhTM?si=1fVsWRBsKBMD98zf Воно з цієї теми мабуть найкраще разом з ось цим Місто Кацурагі лапа:З https://youtube.com/shorts/oYVHW3flhTM?si=1fVsWRBsKBMD98zf ), яку озвучувала не менш аналогічного "характеру" Саорі Хаямі, одна з найулюбленіших моїх сейю - це кохання:З

Саме по собі це аніме формату дозвільного перегляду в колі сім'ї і пронизане павутиною, прямими відсиланнями, "алюзіями" творів на ту саму тематику шпигунських епопей і сурергероїки. Від Бондіани, Місії Нездійсненної до Бетмена й Місіс та Містер Сміт + Гаррік Поттерс теж, чого варта 6 серія, де Герміона врізала Драко Малфою, а є ще Дамблдор чи гра у вибивайла... Прямі образи важко не помітити, нічого не кажучи про музику (опенінг чимось нагадує "Принцеса Головна"). "Яка ж клоунада" від обличчя чГГ під кінець 5 серії, десь з 21 хвилини... Скільки в цьому усього) Ладно, якщо навіть пародії, японці найчастіше вміли їх робити з повагою, чому вони мені й подобаються, хоча чимала кількість їх "культури" побудовано на саме цьому?

позитив від цього аніме

#8da99b

Назвати переваги цього шоу складно — в голову приходить тільки відсутність явних мінусів, окрім темпу, який майже завжди погіршується в адаптаціях. Але саме в цьому тайтлі мені це чомусь спокою не дає. Враження, ніби ідею для 1,5 годинного фільму для всієї сім'ї розтягнули на цілий серіал, проте забули відповідно розподілити просування сюжету та розкриття персонажів. У першому сезоні ця проблема не така відчутна з очевидних причин. Схоже, автор знайшов комфортну точку в історії і розвивати її далі не поспішає(так, це буденність, але все ж...). Як він сам зізнавався - робота над Сім'єю шпигуна не приносить йому задоволення, але він продовжує писати, бо вона дуже подобається читачам. Це не робить аніме чи манґу гіршими, просто такий трохи сумний факт.

Щодо плюсів... Не можу пригадати жодного жарту від якого хотілося б пробити голову, що вже, неіронічно, дуже навіть добре для комедійного тайтла. В основному гумор приємний і не дратує. В технічному плані аніме просто чудове, один послужний список режисера чого тільки вартий. Відносини фальшивої сім'ї теж непогано зроблені, хоч їм не вистачає глибини та динаміки(сподіваюсь, що все попереду).

Із подібного дивився Друзів-татусів, і воно мені за всіма аспектами сподобалось більше, бо до багатьох питань підійшли інакше.