9/10 Ця манга це постійні гірки від: "Як же я хочу вбити Фуджімото" до "Фуджімото, ти геній"

Після першого прочитання може здатись що це історія жахів та типовий батл-шьонен.

Але вже після другого прочитання розумієш що це психологічна драма про аб'юзивні стосунки, а дияволи - лише фізична маніфестація страхів головних героїв які вони мають перемогти щоб врятувати себе і впустити в себе нові емоції: дружбу (а не корислівість), співчуття (а не відсторонненість), кохання (а не хтивість). І це не хедканон, Денжі про це сам постійно говорить - найяскравіший приклад його саморефлексії був в 29 частині.

Манґу цікаво перечитувати: починаєш помічати відсилки на інші твори Фуджімото та інших мангак, актуальні події irl (як от перейменування Міністерства оборони США в Міністерство війни) та foreshadowing до наступних подій.