Не думаю, що кожен фінал має бути яскравим і з феєрверками revelations, твістів і всього такого. Тому тут жодних негативних емоцій. Відчуття фаст форварду протягом чаптеру є, але ніби все зрозуміло й кінцівка помірно тепла.

Загалом манга з пересипом класних моментів, певною кількістю вдало показаних сумних моментів і з непоганим рейджбейтом. Не намагалася бути глибокою, не “говорила про” особливо – і це плюси, бо не обов'язково натягувати трохи поверхневих роздумів на тисячі сторінок. Показ птср і побутового рівня депресії Павер якісний, сподобався.

Кілька розворотів зачепили свого часу.

Тому thank you, chainsaw man, спогади приємні.

я не вірю, що ставлю статус “завершено”… дякую за все, людина бензопила <3

В автора було бачення гарного фіналу манґи, але не було плану як його досягти.

і що це все? нема слів, одні емоції

еееее, хто пам'ятає: про кого була манґа?

щось не можу згадати

25-го березня вийде останній розділ 2-ї частини

онгоінг бензопили дає мені мотивацію жити від вівторка до вівторка вже 4 роки

Ну, читати онґоінг бензопилки - це той ще мазохізм. Гукніть коли завершиться теперішня арка, через рік-два.

Файні американські гірки, з ненадто проробленим світом(що не є мінусон для загальної картини), невеликою але відчутною долею драми, насиченою історією та хорошою на мою думку рефлексією головного героя, се мене тут підкупало, включно із візуальним стилем, динамікою твору, й персонажами та їхньою взаємодією, певно. Я не є дуже надивленим, чи радже начитаним людиськом, та цю історію швидко проковтнув та думаю тре буде перечитать якось, ну й фаєр панч мене жде…

9/10 Ця манга це постійні гірки від: "Як же я хочу вбити Фуджімото" до "Фуджімото, ти геній"

Після першого прочитання може здатись що це історія жахів та типовий батл-шьонен.

Але вже після другого прочитання розумієш що це психологічна драма про аб'юзивні стосунки, а дияволи - лише фізична маніфестація страхів головних героїв які вони мають перемогти щоб врятувати себе і впустити в себе нові емоції: дружбу (а не корислівість), співчуття (а не відсторонненість), кохання (а не хтивість). І це не хедканон, Денжі про це сам постійно говорить - найяскравіший приклад його саморефлексії був в 29 частині.

Манґу цікаво перечитувати: починаєш помічати відсилки на інші твори Фуджімото та інших мангак, актуальні події irl (як от перейменування Міністерства оборони США в Міністерство війни) та foreshadowing до наступних подій.

Чому на сайті 'дияволів' прийнято перекладати як 'демонів'?

чекаєш два тижні новий розділ

читаєш його за дві секунди

"ем, що?"

повторюєш

Не буду стверджувати, але мені здається, що велика частина людей, котрим не подобається "Людина-бензопила 2", не читали першу частину в онґоінґу (це не погано, я сам такий). То, можливо, варто дочекатись завершення нової частини або виходу томів?

Я не вірю, що Фуджімото набридло чи що його змушують писати Бензопилку, хоч це й доволі популярна практика в індустрії. Манґу перенесли з Weekly Shōnen Jump у Shōnen Jump+, що, навпаки, дало автору більше свободи.