Ви не авторизовані

Увійдіть у свій акаунт, щоб залишити коментар

Увійти
Poster

4 місяці тому

Передивитись через 20 років було цікаво, бо тоді я ігнорував графіку і кайфував від сюжету, а зараз навпаки.

Помітно, що у Фрірен частина команди анімації звідси.

Poster

9 місяців тому

Що б розуміти ТАКЕ мистецтво потрібен смак, велика надивленність і розуміння кінематографу та анімації Японії та США.

Почну з головного козиря – ВІЗУАЛ

Саме з нього почалося моє знайомство із цим шедевром. Я побачила кадри на просторах нета і подумала "Що за нереально красиве аніме і чому я ще його жодного разу не бачила?". Ручне делікатне промальовування, увага до деталей, жива анімація. Це мабуть, одне з найкрасивіших аніме, які я колись бачила. Кожен кард можна зупиняти та розглядати годинами (та скрінити на картинки). Ця неймовірна атмосфера готики, промальовування персонажів, деталізація... Зміна локацій, атмосфера природи або готичних замків – все на висоті. А те, як естетично вписаний кіберпанк змусило мене пищати від захоплення. Тільки заради цього прекрасного візуалу можна знову і знову переглядати цей шедевр. Окрім відлетівшого візуалу вражає кінематографічність кадрів – не типові плани для аніме, плавні кіношні переходи. Також кількість посилань до Єванглеліону, Дракули Брема Стокера та багатьох шедеврів тих часів. Ну і звичайно варто відзначити хто став прабатьком для культового Ван Хельсінга.

Сюжет

Враховуючи рік створення і дикий хайп тоді на темі Дракули та мисливців на вампірів (не забуваємо про того ж Блейда) сюжет мені сподобався більш ніж. Так, це звичайна історія про мисливця на вампірів з гарним післясмаком кохання. Але "звичайною" вона здається нам, людям, які поглинули неймовірну кількість всесвітів про вампірів, які виросли на цих сюжетах і переглянули 1001 ремейк. На свій рік (і з огляду на те, що це вільне продовження анімефільму, знятого за однойменним романом) – це красиво переграний сюжет із додаванням елементів популярного тоді кіберпанку. Красива закінчена історія – не більше.

Poster

9 місяців тому

Персонажі

Деталізація та стиль персонажів спочатку ввів мене в дисонанс, а потім у захват. Спочатку мисливці виглядали трохи дивно на тлі готичних вампірів, але чим більше світ наповнює атмосфера кіберпанку, тим більше вони стають доречними. Ще раз повторюся, але відсилання до Акіри та Примари в обладунках в персонажі Лейли та відсилання до Дракули Брема Стокера в персонажі Шарлотти та Майора Лінга особисто мене вразили на повал. Ну і звичайно ж харизматичний і мовчазний Ді, який явно надихнув на створення Аллукарда і Ван Хельсінга. Також варто відзначити кініматографічні діалоги, яких, до речі, не так багато, що ще раз наголошує на цілісності картини та її продуманості. І так само цікавий факт, що англійське озвучення до фільму тоді записувалося в самому Голлівуді.

Для тих, хто все ще не зрозумів всієї картини, залишу цитату з рецензії The New York Times, "D: Жага крові» не досяг рівня робіт Міядзакі, але тут є кілька яскравих візуальних ідей і цікава концепція, що поєднує зовнішній вигляд і дух самотності вестернів Серджо Леоне з готичними декораціями. На японців сильно впливали італійські режисери 1960-х. «Жага крові» також запозичує речі з франшиз «Божевільний Макс», «Термінатор» та «Зоряні війни». Новий «Ді» був створений для міжнародного прокату, бюджет можна порівняти з амбіціями: фони щедро деталізовані, дизайн персонажів набагато складніший, ніж це зазвичай буває у великооких героїв, анімація прагне плавності і рухливості, хоча і не як у Діснея, але набагато перевершує аніме 1998 року"

Мій вердикт – 10/10! Обов'язково для перегляду.

Poster

більше 1 року тому

як жеж сподобалась картина ,жаль більш детально не показали історію парочки🥹

Poster

більше 1 року тому

Малюнок і музика створюють атмосферу на 10/10, яка не давала відірватися. Поза цим, усе інше в фільмі — просто норм, але це вже краще за більшість аніме про вампірів, які я дивився. Не те щоб я їх навмисно шукав, треба буде з більшою кількістю ознайомитись.

Poster

більше 1 року тому

Ввмпірська тематика у японців не дуже

Poster

близько 2 років тому

Спойлери?

Чисто випадково згадав цей тайтл коли дивився "Нічні воїни: Мисливці на вампірів / Vampire Hunter", а після як побачив хто робив цей п/ф то взяв на замітку з тим щоб як найшвидше подивитись. У цілому місцями дійсно дуже стильна і сильна штука (що тут писати, робили цей тайтл можливо кращя аніме студія Madhouse та один з кращіх їх режисерів Йошіякі Каваджірі), цей тайтл дійсно про вампірів і скоріш за все один з найкращих у цій тематиці сугубо в аніме так точно. Також варто сразу написати, що вплив на нього і його вплив на інші твори помітно неозброєнним оком. Як тільки побачив, згадав книжковий цикл "Соломона Кейна" та фільм 2003 року "Van Helsing". А так воно чи ні, не знаю, ось тільки схожих моментів вистачає, а є ще інші твори... досить.

У сюжетному плані, все ок і є навіть твісти (насправді нічого на наш час особливого, АЛЕ!), Каваджірі вже не раз показував що може в цю компоненту, як і в драму. Хоча нюанси у його творах є, не важливо в плюс вони чи мінус. По-перше, у нього вже давно сформувався якийсь шаблон який стосується жінок (без подробиць, але кращі тут приклади ось ці три тайтли: "Ninja Scroll", "Wicked City", "Cyber City Oedo 808"). То деякі жіночі персонажі виживають не зважаючи ні на що, а деякі все одно гинуть... далі продовжувати не буду, бо спойлери. По-друге, часто у його творах є деякі трабли з динамікою, то вона є, то він помітно затягує деякі моменти, що навіть в 2х можна спокійно дивитись. По-третє, у його творах часто присутня тема кохання людини та не людини (на жаль, через цю компоненту прочитав майже весь сюжет=/), яка завжди закінчується по різному і тут навіть є вплив на "Афросамурая".

Poster

близько 2 років тому

Мальовка і сам стиль тут ок, а ось екшн, ну так сказати - побіжно/частково й не розкритий, хоча точно непоганий. Правда не любитель подібного, тому пофік. Все ж більше турбують сама історія, сюжет персонажі, теми, сенси, але, звісно всяке буває. Тут з цим все було як мінімум норм/непогано, а то й ок.

Саундтрнк місцями прям в точку та допомогав антуражу. З іншого боку, бувало й таке, інколи в розвитку або був не дуже вдалий перехід, який не зовсім підходив обстановці, настрою тайтлу. Хоча ендінг вийшов ок.

Ну і точно непогано поставили під кінець "психологічний штурм" (кумедно, дещо схоже буде в локації Тінь, квнст "Lost in Dreams" в грі "Dragon Age Origins") та було цікаво чим усе це закінчиться. Сюжетно усе це ок було дивитись, нехай закінчилось (знову) частково банально, але з твістами. Все ж таке у ті часи частіше робили, коли нові вже давно не завжди можуть здивувати у цьому аспекті. Дивно та дичина. Все ж у той період автори частіше йшли на те, чого автори нашого часу майже (!) не роблять.

Ps Перепрошую за тавтологію.