Також сюшність Сато та його "сестри" не заважають сприйняттю, бо тут аніме все ж не про це, хоча є тег бойовик.

• Психологія показана непогано і загалом проговарюється. Треба трішки розуміти, уважненько слухати, що дивишся і чому. Також моменти з підсвідомістю непогано зробили, давно не бачив.

• Різної тематики та ще дечого - тут чимало, буквально все починається з дитячої проституції в яку вляпуються тікачки з дому, буває від хорошого життя чи гіперопіки. Чомусь тут частково Саю загадав (Я поголився. А потім привів додому старшокласницю / Hige wo Soru. Soshite Joshikousei wo Hirou). Можливо й варто було більше розписати, але не в останню чергу недооцінив тайтл тому дарма відпочатку не записував більше за потрібне (ще робота, дорога, втома, ех + дещо знову випадково видалив=). З іншого боку, чого вже у цілому не писав, з того що тут побачив? Щоправда гірше цей тайтл, ця компонента не робить, вирішують інші аспекти і саме виконання. А іншому тут коротко:

Вбивства та поїдання кексу, хех, пам'ятаю як і в "Грі Престолів" про це шла мова. Чомусь не частий гість це в різних творах.

Дика природа може навчити користуватися своїм досвідом, коли досвід життя в місті на природі не допоможе або майже. Так життя в місті дике, а природа допомагає вижити в цьому порядку народженого з хаосу. Причому в 16 серії автори на контрастах, прямим прикладом провели паралелії між різними тваринними світами. В одному люди сражалися проти медведя в лісі, а в місті дівчина сражалася з хлопцем через флірт та алкоголь. Аналогія з натяками та можливо аллюзіями зрозумілі? Ще в дикій природі слова про підручні засоби виживання нагадали, що було в "Золотому Божестві" і на це дещо в свій час писав... Забавно.

І автори не раз так гралися. В 17 серії напочатку було, що велика доза простих ліків може спричинити залежність або перетворитися на отруту, а в продовженні казали про гіперопіку своїх дітей від обличчя батьків через що вони виростають непристосованими до життя. Окрім нещасної Хіни, були показанв інші, фріки, що звинувачують суспільство, але самі є частиною суспільства з деякими вадами через які не можуть визнати, прийняти свою збоченість чи зіпсованість. 18 серія, історія про сталкера саме про це.

• Цікавий і явно вартий уваги тут загальний стиль, візуальний дизайн без чібі та забув коли востаннє дивився щось з адекватними пропорціями обличчя, причому з присутнім японським колоритом. Не знаю скільки місяців з того часу пройшло. Можливо навіть півроку.

• А ось саундтрек до себе залишив +/- холодне відношення, не моя явно музика, хоча перегляду теж не заважав. Непоганим для себе можу ото що назвати лише другий ендінг? Щось він нагадував...

• Діалоги тут тонкі, часто у справі або з натяками на ситуацію, а частину взагалі можна назвати "Тарантинівськими"? Цитат та вдалих випадів вистачає. Да що там! Коли тут є персонаж Уцубо Рей, що спілкується цитатами, притчами чи приказками тощо і це все від того покидька було б якось дико записувати. Закон Мерфі та інше тут проговорюється. Інше:

"Нема нічого дорожчого за безкоштовне"

"Що хорошого з того, що ти пережив таку небезпеку?

Тепер я відчуваю безпеку"

"Прихована правда завжди видається жартом"

"Нами керує організація не професія"

Момент банальний, але тут чомусь згадав вайб вбивці Тейна Кріоса і як він в другій частині "Ass Effect" казав про різницю між банальними виродками та професіоналами або згадував кроганів: "Крогани - зосередження чистих, майже невинних рефлексів". Хоча хз про що тут була мова в аніме, записав, але профукав, часто буває в останній час.

"Робіть з нами, що хочете, а Хіну не втягуйте в це.

Такі звичні слова для спроби захистити доньку. Якби ми були в серіалі,вийшло б чуттєво"

Сильно.

• Фансервісу, відсилань, пасхалок зрозуміло тут теж вистачає, що так корилюється з японським колоритом? Від назв на Західні муз.гурти, до різних аніме ака Бармена (ох ці рожі від жгг в барі, прям декого згадав, лол), Grand Blue і т.д.

"Ви сп'яніли!?

Це чай улун!"

Окей.

• А ось момент з протипіхотною міною, варто виокримити, бо якщо на неї наступили і вона вибухає після як з неї прибереш ногу - це повна, художня маячня) так це не працює і цим страждає багато творів в будь якій частині світу. Причому фінал такий собі вийшов, банальний та можна написати - "кіношники" перемудрили над деякими моментами, вийшло якось картинно, але назві відповідає, так.

Думаю вистачить. Щоправда навіть зараз можна трохи більше розписати, але але але і немає тут майже ніякого вже сенсу.

= У цілому, на подив сильна й прикольна штука, чесно кажучи не очікував такого рівня. Для мене явно один з найкращих тайтлів 24 року, що за нагоди подивився майже залпом та чималим фаном. Можна спокійно додавати в топ. Фінал як часто буває підкачав, але японці не дуже в це вміють і нажаль продовження ще неанансовано і чи буде взагалі, коли купа будь чого виходе одне за одним... Сумно якось.