Також сюшність Сато та його "сестри" не заважають сприйняттю, бо тут аніме все ж не про це, хоча є тег бойовик.

• Психологія показана непогано і загалом проговарюється. Треба трішки розуміти, уважненько слухати, що дивишся і чому. Також моменти з підсвідомістю непогано зробили, давно не бачив.

• Різної тематики та ще дечого - тут чимало, буквально все починається з дитячої проституції в яку вляпуються тікачки з дому, буває від хорошого життя чи гіперопіки. Чомусь тут частково Саю загадав (Я поголився. А потім привів додому старшокласницю / Hige wo Soru. Soshite Joshikousei wo Hirou). Можливо й варто було більше розписати, але не в останню чергу недооцінив тайтл тому дарма відпочатку не записував більше за потрібне (ще робота, дорога, втома, ех + дещо знову випадково видалив=). З іншого боку, чого вже у цілому не писав, з того що тут побачив? Щоправда гірше цей тайтл, ця компонента не робить, вирішують інші аспекти і саме виконання. А іншому тут коротко:

Вбивства та поїдання кексу, хех, пам'ятаю як і в "Грі Престолів" про це шла мова. Чомусь не частий гість це в різних творах.

Дика природа може навчити користуватися своїм досвідом, коли досвід життя в місті на природі не допоможе або майже. Так життя в місті дике, а природа допомагає вижити в цьому порядку народженого з хаосу. Причому в 16 серії автори на контрастах, прямим прикладом провели паралелії між різними тваринними світами. В одному люди сражалися проти медведя в лісі, а в місті дівчина сражалася з хлопцем через флірт та алкоголь. Аналогія з натяками та можливо аллюзіями зрозумілі? Ще в дикій природі слова про підручні засоби виживання нагадали, що було в "Золотому Божестві" і на це дещо в свій час писав... Забавно.

І автори не раз так гралися. В 17 серії напочатку було, що велика доза простих ліків може спричинити залежність або перетворитися на отруту, а в продовженні казали про гіперопіку своїх дітей від обличчя батьків через що вони виростають непристосованими до життя. Окрім нещасної Хіни, були показанв інші, фріки, що звинувачують суспільство, але самі є частиною суспільства з деякими вадами через які не можуть визнати, прийняти свою збоченість чи зіпсованість. 18 серія, історія про сталкера саме про це.

• Цікавий і явно вартий уваги тут загальний стиль, візуальний дизайн без чібі та забув коли востаннє дивився щось з адекватними пропорціями обличчя, причому з присутнім японським колоритом. Не знаю скільки місяців з того часу пройшло. Можливо навіть півроку.

• А ось саундтрек до себе залишив +/- холодне відношення, не моя явно музика, хоча перегляду теж не заважав. Непоганим для себе можу ото що назвати лише другий ендінг? Щось він нагадував...

• Діалоги тут тонкі, часто у справі або з натяками на ситуацію, а частину взагалі можна назвати "Тарантинівськими"? Цитат та вдалих випадів вистачає. Да що там! Коли тут є персонаж Уцубо Рей, що спілкується цитатами, притчами чи приказками тощо і це все від того покидька було б якось дико записувати. Закон Мерфі та інше тут проговорюється. Інше:

"Нема нічого дорожчого за безкоштовне"

"Що хорошого з того, що ти пережив таку небезпеку?

Тепер я відчуваю безпеку"

"Прихована правда завжди видається жартом"

"Нами керує організація не професія"

Момент банальний, але тут чомусь згадав вайб вбивці Тейна Кріоса і як він в другій частині "Ass Effect" казав про різницю між банальними виродками та професіоналами або згадував кроганів: "Крогани - зосередження чистих, майже невинних рефлексів". Хоча хз про що тут була мова в аніме, записав, але профукав, часто буває в останній час.

"Робіть з нами, що хочете, а Хіну не втягуйте в це.

Такі звичні слова для спроби захистити доньку. Якби ми були в серіалі,вийшло б чуттєво"

Сильно.

• Фансервісу, відсилань, пасхалок зрозуміло тут теж вистачає, що так корилюється з японським колоритом? Від назв на Західні муз.гурти, до різних аніме ака Бармена (ох ці рожі від жгг в барі, прям декого згадав, лол), Grand Blue і т.д.

"Ви сп'яніли!?

Це чай улун!"

Окей.

• А ось момент з протипіхотною міною, варто виокримити, бо якщо на неї наступили і вона вибухає після як з неї прибереш ногу - це повна, художня маячня) так це не працює і цим страждає багато творів в будь якій частині світу. Причому фінал такий собі вийшов, банальний та можна написати - "кіношники" перемудрили над деякими моментами, вийшло якось картинно, але назві відповідає, так.

Думаю вистачить. Щоправда навіть зараз можна трохи більше розписати, але але але і немає тут майже ніякого вже сенсу.

= У цілому, на подив сильна й прикольна штука, чесно кажучи не очікував такого рівня. Для мене явно один з найкращих тайтлів 24 року, що за нагоди подивився майже залпом та чималим фаном. Можна спокійно додавати в топ. Фінал як часто буває підкачав, але японці не дуже в це вміють і нажаль продовження ще неанансовано і чи буде взагалі, коли купа будь чого виходе одне за одним... Сумно якось.

a i ще не знаю чи то я така, але постійно плутала персонажів деяких, особливо, тих, що в окулярах

їх там декілька і я кожного разу намагалась зрозуміти хто то (ще й на імена памʼяті нема)

Не дивився, не читав, але ось тут є рекомендації https://myanimelist.net/anime/55911/The_Fable?q=Fable&cat=anime

За підходящістю відсортував кримінальні комедії, що сподобались:

Найкраще з того, що можу порекомендувати - Свято ляльок (від цього ж автора ще є манґа Джей<=>Ем).

Нінджя під прикриттям і Шлях домогосподаря - можливо манґи краще за адаптації, але як сподобалась Байка, то варто спробувати.

Менеджер середньої ланки Тонеґава, але перед цим краще глянути Кайджі (не комедія із якої багато чого "запозичила" Гра кальмара).

Татусі мимоволі - схоже на Сім'ю шпигуна, але сподобалось у рази більше, бо історія більш сконцентрована і завершена, а жарти дійсно потішні.

Війна покоївок Акіби - прикольний кринжовий трешачок, але складно описувати.

Золоте божество - все, за що береться, робить добре, навіть на теги місця не вистачило.

Метушня! - узагалі полюбив за ідею і подачу історії, хоча жарти тут теж кумедні/не погані.

І ще скоро Сакамото виходити буде (ще не читав/дивився, тому внизу).