техбро з ґаджетами намагається допомагати по KPI і осягнути концепт емпатії

взагалі, якщо пам'ятати, що твір не старанно рефлексує на тему депресії та виходу з неї, а просто використовує шикорі прості категорії для своєї історії, на велику кількість прогалин можна спокійно закрити очі.

закиди щодо недостатнього знайомства з персонажкою перед стрибком розвитку чорнухи теж дивні – ми ж дивимось на світ очима такопі, якій довго не розуміє, що відбувається, зациклений на власних імпульсах та ігнорує ознаки проблем через недостатні зацікавленість і обізнаність. нам важливіше поставити запитання, чому відповідальні навколо і сам такопі роблять недостатньо, ніж відчути зв'язок з персонажкою. її труднощі ніби зрозумілі одразу, і нам не потрібна додаткова інформація, щоб зважити, достатньо їй погано чи можна поки що притримати емпатію.