Оцінка даному тайтлу в будь-якому випадку більше ніж раніше, як і саме ставлення, нехай сильно/неймовірно геніальним цей твір не вважаю, нехай штука і правда по своєму вельми незаурядна на на багато чого вплинуло (жанр меха), нехай дещо і запозичила (манга Навсiкая з Долини Вiтрiв). Єдине, сумно, що свого часу так і не зміг, як і з «Кордон Порожнечі: Сад Грiшнiкiв», хоч якийсь відгук на мангу (там ранобе) приготувати… ех. З іншого боку, ось аніме переглянув, трохи освіжив пам'ять і подумую, чи спробувати накатати хоч якийсь відгук?

Ps Забув вище написати про принцип управління мехов (не факт, просто така думка проскочила),думаю це знавці давно давно помітили, але. Суть у тому, що Євами могли керувати лише ті, хто був схильний для цього. Причому тут не в таланті, а в сумісництво, яке не зі стелі. Тобто у Сіндзі мати зникла там де була побудована меха якої Сіндзі буде керувати, вона стала частиною її. Мати Аски, частина її свідомості/душі під час експериментів, мабуть, теж перейшла якимось чином до Єви, вони стали цілісні, що Аска потім і зрозуміє. З Рей ситуація складніша, а от хлопець брюнет, друг Сіндзі як показовий момент. У мехи не було належного зв'язку з ним, що й закінчилося плачевно.