щось у цьому аніме є, але водночас чогось важливого бракує. чіпляють персонажі, особливо їхні стосунки. та при цьому я не можу сказати нічого особливого про кожного з них окремо (звісно, крім Ваґурі — вона справжня булочка). і все аніме мені не подобалося те, що навіть головних героїв майже не розкривають. чим вони керуються, яке в них минуле, чому все так склалося? на ці питання я ледве можу відповісти і саме це вважаю слабкістю твору. хотілося б побачити більше переживань, більше логічних (а можна й не дуже) думок персонажів — щоб їх можна було зрозуміти, і вони не здавалися картонними. бо іноді та ж Каорука могла видати таку дурницю, що я просто не могла продовжувати перегляд.

​

графіка гарненький, але чесно — вона мені дуже нагадував "Blue Lock". і ця асоціація весь час лізла в голову та псувала враження.

музика є та тут нічого особливого: ні опенінґ, ні ендінґ, ні проміжні теми не зачепили.