Також, в цілому - це є давнішнім репертуаром, режисурою Юаса Масаакі + добре, відверто видно, що автор брав деякі "свої" ідеї, надихався з таких творів як "GitS-95" і не тільки (підміна пам'яті, самоідентичність, пошук свого Я, самотність) чи "Подорож Кіно: Чарівний світ Kino no Tabi: The Beautiful World" (наприклад трохи схожа форма оповідання саме в подорожах, подача матеріалу і можливо щось ще, але твори для мене просто небо і земля). Також ще щось було в плані зміни тіл окрім "GitS" зі схожою ідеєю (в майбутньому, в не фантастиці "Для тебе, Вічний Fumetsu no Anata e" дещо схоже буде), але забув що саме та й не важливо. Сам твір суто на любителя, якщо він не сподобався або щось ще, то він просто не ваш (загадковий, авангард). Ось і все. Хоча звісно свого глядача він знайде, тим не менш, нехай мені і подобається Юаса Маасакі, але навіть в такому випадку, далеко не все з його творчості довподоби. Часто надто своєрідно, неоднозначно і в тому дусі.

Також цікавіше стало з 4 серії (можливо дарма з самого початку не записував, але з середини аналогічно робив, тобто майже забив=/), яка нагадала "Ерго Проксі Ergo Proxy" (10 серія теж тут в голос була, тільки трохи інша інтерпретація, але в продовженні буде ще). "Ти це я. Я це ти." І нічого цьому не зарадить. Нічого не змінить. Тут правда більше про життя було, сім'ю, зацикленості на невірному шляху, який привів декого до плачевного результату, бо вони не змогли пристосуватися до життя, яке їх сильно опрокине (і не тільки це), але не без того, що бабуся теж просто захотіла заховатися від правди, вичеркнувши її з своєї пам'яті. А те, як залазять в пам'ять, це нагадує промивку мозгів різними методами просто в такій обробці. Можливо.

Музика в опенінгу і ендінгу мене чомусь дратувала, відштовхувала... якось затягували все це діло. З іншої сторони, була в ньому своя симпатичная сторона + текст, мотив романтичний і чимало пропспівали прямим текстом.

В іншому, те саме, що і напочатку, більше розписувати просто не хочеться з різних причин і на цьому вистачить.