Ви не авторизовані
Увійдіть у свій акаунт, щоб залишити коментар
близько 2 місяців тому
Дуже цікава абстрактна анімація. Багато плюсів, багато тем для роздумів. Картинка дивна тільки першу серію далі привикаєш і стає дуже цікаво спостерігати за сюжетом , думками і сенсом який нам хоть ненав'язливо але цікаво припідносить автор. Дуже рекомендую до перегляду 10/10
більше 1 року тому
"Копія завжди намагатиметься вбити оригінал, бо знає, що інакше вбють її"
"Не роби завчасних висновків"
(Ще тут повинна бути цитата з початку серій 5-6, яка прямим текстов вводить в курс справ, але мені в лом було все те записувати, тому буде лише згадка=/ Тим не менш, текстова складова тут слухається точно непогано, за бажанням є що записати)
Загалом, майже нічого нового навіть на той час (тематика, хоча хто як все це буде сприймати), але стилізовано було цікаво, так. Дитячо не дитяча мальовка в доросло-дитячому світі/антуражі з доволі жорстким сетингом (де "люди" виживають, існують як можуть або не можуть, а ще є іліта зі своєю різною, своєрідною, зрозумілою специфікою. Людей вже де-факто немає, а всі їх емоції, пороки та різнопланове інше - "живе", як приклад ті ж "революціонери-фанатики" зі своєю позицією, намаганнями + дещо цей автор відсіля в "Devilman: Crybaby" візьме), через що, все це сприймається дуже специфічно, суперечливо, дивно. Подача, постановка аналогічна і виникає дисонанс при перегляді, бо не віриш при перегляді жорстокому контексту твору, хоча чібі наприклад немає, як і немає (ну майже) легковажності, наївності тощо, що безумовно жирний плюс. Чимало кажуть прямим текстом і треба дивитися уважно (якщо пропустити, далі можливо ці деталі не будуть розкриті, чого варта 5 серія та особистість собаки яка...), нехай вистачає моментів які треба додумувати, бо чимало подається через призму умовно "спгс", гри образами, багато символізму, метафор (навіть вульгарних і є кекс) та іншого в цьому сюреалізмі/психоділу (не дуже мені тут ця компонента зайшла). Через що, можливо, хоча б частково сприймати цей тайтл як міфологію/містику/надприродне і т.д. - в "Сарусубері. Дочка Хокусая Sarusuberi: Miss Hokusai" та "Портрет крихітки Козетти Cossette no Shouzou" (про це буде нижче в ps), де це все більше таким чином подається, можна інтерпретувати і т.д., про що колись там писав.
більше 1 року тому
Також, в цілому - це є давнішнім репертуаром, режисурою Юаса Масаакі + добре, відверто видно, що автор брав деякі "свої" ідеї, надихався з таких творів як "GitS-95" і не тільки (підміна пам'яті, самоідентичність, пошук свого Я, самотність) чи "Подорож Кіно: Чарівний світ Kino no Tabi: The Beautiful World" (наприклад трохи схожа форма оповідання саме в подорожах, подача матеріалу і можливо щось ще, але твори для мене просто небо і земля). Також ще щось було в плані зміни тіл окрім "GitS" зі схожою ідеєю (в майбутньому, в не фантастиці "Для тебе, Вічний Fumetsu no Anata e" дещо схоже буде), але забув що саме та й не важливо. Сам твір суто на любителя, якщо він не сподобався або щось ще, то він просто не ваш (загадковий, авангард). Ось і все. Хоча звісно свого глядача він знайде, тим не менш, нехай мені і подобається Юаса Маасакі, але навіть в такому випадку, далеко не все з його творчості довподоби. Часто надто своєрідно, неоднозначно і в тому дусі.
Також цікавіше стало з 4 серії (можливо дарма з самого початку не записував, але з середини аналогічно робив, тобто майже забив=/), яка нагадала "Ерго Проксі Ergo Proxy" (10 серія теж тут в голос була, тільки трохи інша інтерпретація, але в продовженні буде ще). "Ти це я. Я це ти." І нічого цьому не зарадить. Нічого не змінить. Тут правда більше про життя було, сім'ю, зацикленості на невірному шляху, який привів декого до плачевного результату, бо вони не змогли пристосуватися до життя, яке їх сильно опрокине (і не тільки це), але не без того, що бабуся теж просто захотіла заховатися від правди, вичеркнувши її з своєї пам'яті. А те, як залазять в пам'ять, це нагадує промивку мозгів різними методами просто в такій обробці. Можливо.
Музика в опенінгу і ендінгу мене чомусь дратувала, відштовхувала... якось затягували все це діло. З іншої сторони, була в ньому своя симпатичная сторона + текст, мотив романтичний і чимало пропспівали прямим текстом.
В іншому, те саме, що і напочатку, більше розписувати просто не хочеться з різних причин і на цьому вистачить.
більше 1 року тому
Ps Варп, ага.
Pss "Також, якщо вже брати про контекст цього твору і відійти від містики/надприродного, а дивитися суто з матеріальної точки зору, психології, то це як раніше писалось, ось таке становлення митця через, можно написати: ("я художник, я так бачу") розмови самого з собою на фоні картини, образу який собі митець створив/представив. Наслання, нав'язливу ідею, яка ось так сприймалася як сон через інформацію, яку він знав або вигадав про цю картину. Картина, історія яка згодом обросла міфами. Це якщо образно і можна грубо написати"
Psss "У плані мистецтва, художників, їх картин (тощо), тайтл трохи нагадує "Портрет крихітки Козетти / Cossette no Shouzou" у контексті містики, надприродного, міфів. То як люди психологічно, підсвідомо сприймали картини чи інші події (смерть сестри) у матеріальному значенні, якщо не враховувати абстракції. Можливо і тут автор(и) міг ось так все подавати, у трохи схожій манері з "Козеттою."
Pssss Цікаво:
"До речі нещодавно дізнався що Кайба це Гіпокамп (частина головного мозку що бере участь в формуванні емоцій та переходу короткочасної пам'яті в довготривалу) японською, тобто назва капець як має сенс в контексті аніме))"
майже 2 роки тому
Кайба це одне з тих аніме, після перегляду якого виникає питання "а в чому смисол?", і наче питання абсурдне, ну типу от тобі зав'язка, прогресія і розв'язка, але інтуїція підказує що тут не все так просто (і ваша інтуїція все правильно розуміє). Бо автор пронує повзаємодіяти не просто з лінійним сюжетом, а з закладеним поміж ним абстрактними поняттями, які вам як глядачам пропонують інтерпретувати. Наприклад я вважаю що концепцію з чіпом пам'яті (з якого можна видаляти неприємні спогади) не треба сприймати буквально, це образ який описує аспекти нашої пам'яті яка з часом викривляє наші спогади в погану чи навпаки в хорошу сторону, і тільки момент тут і зараз здатен пробудити в нас повну картину і змусити сумувати чи радіти (прикл. історія дівчинки Хроніко і її тітки). Ще один цікавий образ твору це наша душа і як вона не може вже бути нашою, якщо вона знаходиться в іншому тілі. Також ви знайдете в тайтлі про інші речі які роблять нас людиною, треба трохи придивитись і ви побачити тут щось що прорезонує з вами особисто. Кайба обов'язкова до перегляду всім (я серйозно, от прям негайно