Теми, філософія, відсилання, метафори, сенсова складова, релігійна і в тому дусі ("Houseki no Kuni Land of the Lustrous Край Самоцвітів", ця фантастика теж був побудований на буддизмі. 108) - вже настільки на скучили, що не викликають взагалі нічого і інколи дратують, викликають негатив. Чому? Тому що крутять навкруги та навколо багато багато років і нічого японці в цьому випадку майже не змінюють, бо воно давно працює і працюватиме й надалі. Хоча не можна сказати, що було прям так не цікаво дивитися незважаючи на купу нюансів, трохи було такого, що тримало у екрана і дало добити до кінця цей сезон + дивитися теж було легко незважаючи на купу нюансів, лютих кліше (далеко не всі з них були бісячі) і продовження, за можливості теж глянув би. Щодо фіналу, теж були думки та очі рідко або майже ніколи не брешуть, а акцент на цьому тут був чималий.

Десь на 11 серії 14 хвилині відсилання чи пасхалка на опенінг "Щоденник Майбутнього Mirai Nikki (TV)". В продовженні ситуація нагадували "Клеймор", де Клер, Мірія, Деньов і Хелен билися проти пробудженого чоловічої статі, а за ними слідкували з допомогою Галатеї, а Клер в той час передбачала атаки того перетвореного. І тут таких дежа-вю, асоціацій більш чим (знову було відсилання на момент, де "Ерго Проксі" явився як божество діду Ріел Маєр. Цей образ постійно експлуатують, а вперше його бачив в манзі! "Навсікая з Долини Вітрів"). Тим паче, що саме в манзі "Клеймор", ще до Тітосів була концепція острова з експериментами. Острів Доктора Моро схвалює. Ну і остання серія, нагадала "Mahou Shoujo Madoka★Magica Puella Magi Madoka Magica Мадоку", битву Хомури Акемі з Вальпургієвою Ніччю.