Ви не авторизовані
Увійдіть у свій акаунт, щоб залишити коментар
близько 1 року тому
Спойлери.
Не погане аніме про няшні, кавайна квіти, кому вони подобаються велоком дивитися таку красу, прелесть. Часто ці квіти розкриваються пишно червоним цвітом. Причому за "безсмертям" ходили з часів Гільгамеша Шумерського (такі ж пригоди і здобутки), потім з часом - це продовжилося в грецьких міфах з різними інтерпретаціями. Одіссея, Ясон й Аргонавти, Пригоди Геракла тощо тощо тощо. Тут - це робив своєрідний "Отряд Самовбивць Suicide Squad" + у японців теж повинні були бути схожі мифи, хоча в той час, вся міфологія була між собою схожа, де б вона не була, хоча Далекий Схід міг все ж відрізнятися, але погано знаю і досі не дуже цікаво, окрім деяких історій.
Візуальна складова без чібі, але з клоунадою (екшн в своєму репертуарі викликав прохолодні враження) та саундтрек - нічого, що типово для цієї студії, японців і цьому часу. Інше банальне і читалося спокійно, не дивувало і не було жодного твіста тощо. Також багато асоціацій із тайтлами з рекомендацій MAL (Чисто з ходу не вдаваясь в серйозні подробиці = Chainsaw Man: знову шьонен, різня та Адза Чьобей схожий на Денджі; Tokyo Ghoul: чгг імба, чгг зовнішнє схож, волоссям теж і різня; Attack Titan: концепція острова, тільки оповідь йде навпаки з прибулими на острів, де є титани, елітні титани чи їх прихвостні, яких можна вбити по слабкому місту + різня, шьонен; Дещо схоже є і з купою самурайськими творами, ака "Дороро" (клон трапа Дорого), "Манускрипт Ніндзя Ninja Scroll", "Клинок Безсмертного" чи "Історії Мечів Katanagatari") чи аніме з королівською грою, в'язницями. Приклад "Deadman Wonderland" і "Btooom!" (Хто взагалі придумав такий план?=\ Причому він будуть мати своє продовження) Аналогічно тайтли з тегом виживання. В рекомендаціях он навіть "Made in Abyss" з "Ілюзією Раю Tengoku Daimakyou Heavenly Delusion" були, а таких творів реально багато. Наруто теж, декілька образів персонажів були як відсилання, хто зрозумів, той зрозумів.
близько 1 року тому
Теми, філософія, відсилання, метафори, сенсова складова, релігійна і в тому дусі ("Houseki no Kuni Land of the Lustrous Край Самоцвітів", ця фантастика теж був побудований на буддизмі. 108) - вже настільки на скучили, що не викликають взагалі нічого і інколи дратують, викликають негатив. Чому? Тому що крутять навкруги та навколо багато багато років і нічого японці в цьому випадку майже не змінюють, бо воно давно працює і працюватиме й надалі. Хоча не можна сказати, що було прям так не цікаво дивитися незважаючи на купу нюансів, трохи було такого, що тримало у екрана і дало добити до кінця цей сезон + дивитися теж було легко незважаючи на купу нюансів, лютих кліше (далеко не всі з них були бісячі) і продовження, за можливості теж глянув би. Щодо фіналу, теж були думки та очі рідко або майже ніколи не брешуть, а акцент на цьому тут був чималий.
Десь на 11 серії 14 хвилині відсилання чи пасхалка на опенінг "Щоденник Майбутнього Mirai Nikki (TV)". В продовженні ситуація нагадували "Клеймор", де Клер, Мірія, Деньов і Хелен билися проти пробудженого чоловічої статі, а за ними слідкували з допомогою Галатеї, а Клер в той час передбачала атаки того перетвореного. І тут таких дежа-вю, асоціацій більш чим (знову було відсилання на момент, де "Ерго Проксі" явився як божество діду Ріел Маєр. Цей образ постійно експлуатують, а вперше його бачив в манзі! "Навсікая з Долини Вітрів"). Тим паче, що саме в манзі "Клеймор", ще до Тітосів була концепція острова з експериментами. Острів Доктора Моро схвалює. Ну і остання серія, нагадала "Mahou Shoujo Madoka★Magica Puella Magi Madoka Magica Мадоку", битву Хомури Акемі з Вальпургієвою Ніччю.
близько 1 року тому
Реакція Пустого напочатку була очікувана, Аска та Шіндзі Ікарі не дадуть збрехати в фіналі Євангеліона. Цей же, ще через "безсмертя", перестав відчувати страх смерті, від чого став апатичним і перестав цінувати життя. Якось так. Причому ця ситуація теж часто повторюється в аніме, "Сонні Бой Sonny Boy", як приклад, що сюжетно, ситуативно читається на раз. Нічого нового не роблять...
На цьому мабуть все. Знову чимало забув та й що тут вже писати? Хоча і не погано було, не зробив дроп, додивився до кінця, що вже точно непогано.
близько 1 року тому
Доречі схожі типу "гермафодити" були в “Тобі, Безсмертний Fumetsu no Anata e” і можна продовжувати довго, прото це не має ніякого сенсу тощо, бо все давно написано давно і буває ще до нас=/ Гірше це можливо і не робить, але є свої але. Також саме десь так вважалося, що з'являлися перші боги і т.д. - з чогось. Можливо з хаосу, але погано пам'ятаю, хоча про це навіть Ніцше писав на прикладі грецьких богів тощо.
більше 1 року тому
What's up, guys! Рецензія на "Пекельний рай".
Якщо ви любите самураїв, шинобі та несподівані повороти, цей тайтл створений для вас. Тут є все: екшн, драма, глибокі роздуми про життя та смерть і навіть краплинка японської філософії.
Сюжет починається класично: Ґабімару, майстерний шинобі, якого неможливо вбити, отримує завдання дістати Еліксир Життя на загадковому острові, щоб врятувати своє життя. Його супутниця, Саґірі, кат, який має спостерігати за ним і вбити у разі потреби. Але все стає складнішим, коли герої потрапляють у цей "рай".
Ґабімару — шинобі, вихований як елітний вбивця. Одруження змінило його світогляд, пробудивши бажання залишити життя найманця та знайти спокій. Але що цікаво: автори піднімають питання, чи Ґабімару — це людина зі своїми переконаннями, чи лише зброя з промитими з дитинства мізками?
Саґірі — це більше ніж жінка з катаною. Вона не прагне довести щось світу чи боротися за права. Її мета — займатися тим, що вона любить, і ставати краще, незважаючи на суспільний тиск і страхи. Її образ відчувається справжнім, із вадами та сумнівами, що робить її близькою глядачеві.
Динаміка між героями — одна з сильних сторін тайтлу. Вони не "ідеальна пара" і не намагаються такими стати. Їхній шлях — це пошук взаєморозуміння і довіри, де кожен допомагає іншому стати кращим.
Острів, на якому відбуваються події, — це окремий персонаж. Його атмосфера, жахливі створіння та загрози додають сюжету особливого шарму.
Але, чесно кажучи, деякі моменти були затягнутими. Наприклад, сцени з братами — вони просто не викликали емоцій. Хотілося повернутися до головних героїв або побачити щось більш динамічне.
Загалом, "Пекельний рай" — це не лише історія про бійки чи пошуки еліксиру. Це тайтл про вибір, страхи та боротьбу за своє місце в цьому світі.
Оцінка: 8/10. Рекомендую, якщо хочеться побачити більше, ніж звичайний екшн. Дивився в озвучці від Amanogawa.
більше 1 року тому
Не знаю, якось узагалі тайтл не запам’ятався — ані персонажами, ані боями. На фоні перших сезонів інших серіалів із "темної трійки шьоненів", до яких його приписують, виглядає дуже слабо. По суті, це лише зав’язка. Побачимо, як буде далі, але довести мені, що автор зможе реалізувати потенціал, який у цієї (як і в будь-якої іншої) історії безсумнівно є, вона не спромоглась. Багато питань, а відчуття, що в майбутньому на них усіх дадуть відповіді, немає.
більше 1 року тому
Зав'язка історії доволі безглузда, проте сеттінг захоплює та не відпускає до самого кінця. Добре прописані персонажі з легкістю викликають симпатію, це не порожні ляльки для биття, а тому їм співчуваєш. Темп оповідання добре збалансований, кожна серія демонструє щось цікаве і спонукає до продовження перегляду. Плекаю надію, що продовження буде тільки підвищувати планку.
майже 2 роки тому
Різні відчуття та емоції сидять в мені після перегляду 1 сезону, навіть по своєму дивні та невизначені. Так воно схоже на початку на звичайну пригоду, але персонажі, їх характер та прагнення змінюються з кожною миття і навіть згасають вони по своєму. Піднімаються кучу or безліч проблем . . . . та й не тільки їх. Чекатиму на 2 сезон та на озвучку команди Кіото ;)
близько 2 років тому
Це просто пречудове аніме. Тут на висоті все, нестандартний сюжет, чудова мальовка, продумані персонажі. Цікаво спостерігати за зміною головного героя. Цікавий лор і до самого кінця не відпускають питання а хто? а чому так? що там відбувається?
Загалом рекомендую подивитися, воно того варте, аніме 10/10
близько 2 років тому
Повністю погоджуюся!! У мене в плейлісті досі сидить пісня з опенінгу, хоча дивилася давненько :))
