Серіал увесь сірий, бляклий, із закосом під серйозне кіно, що створює сувору атмосферу, у якій гіперболізовані емоції й хаотична натура бензопилки відчуваються неумісно та не розкриваються. Тоді як манґа в першу чергу рофляна, через що, коли треба вдарити по емоціях, — воно б’є ще й як. В адаптації цієї гри на контрасті немає, а це один із ключових аспектів бензопилки.

Ван піс теж покадрово адаптований, але хіба його адаптацію можна назвати хорошою?