Рятівниця
Savior
Опис
Ku Wohn is a vampire that needs human blood to survive. As a tenderhearted child, she led a tortured existence until a girl named Seyeon willingly became her steady blood source. Seyeon stood by Wohn throughout their school years, defending her from bullies. Fast forward to the present where they move in together ahead of their freshman year of college. Seyeon remains fiercely protective of her friend, but Wohn is ready for a fresh start. When a devoutly religious sophomore girl named Juyi showers her with kindness, Wohn emerges from her shell only to realize that Juyi had once been her father's kidnapping victim, a potential blood source she had refused to bite. Juyi grows closer to Wohn without remembering the incident, fueling jealousy in Seyeon. Will Juyi prove to be a savior washing away Wohn's guilt, or will she ruin a vampire's dream of redemption?
(Source: Tappytoon)
Маньхуа про юрі, вампірів і погляди на світ. Не зовсім те, що я очікував, адже юрі тут майже немає де факто, так як стосунки тримаються на аб'юзивних відносинах та залежностях. Що на диво, всі герої мудаки, але в такій самі мірі й зрозумілі. Єдиний серйозний ?недолік?, це закінчення, адже виходить якось дивно. Воно майже й не відчувається як закінчення і мені здається було пришвидшено. Типу мені зрозуміло, чому так сталося, але ніби більшість роботи з показанням закінчення кожного з героїв зробив я в голові, ніж автор. Та й не зовсім мені зрозуміло, як так сталося, адже Воон
ніби взагалі на грані суіциду була купу разів, проте повернулася до хер поймі якого стилю життя. І тепер їй не треба вбивати людей? Засмоктувати прихожан церкви норм? Типу каштанововолосу легко зрозуміти і там все логічно - замкнуті емоції перетворили її на монстра. До червоної теж питаннь набагато менше, але все одно - ніби до цього готова була померти за любов, а тут готова жити в праці світу. Ну а до чорнявої питань гора...
Саме тому закінчення не відчувається як закінчення, а ніби як антракт. Типу ось кінець першого сезону, а в другому ми вже до кінця розберемося з
Почуттями Сееон до Воон, та Джуї до Сееон(бо все, що було про це сказано - у фіналі два речення. Типу: "я тебе люблю взагалі то" і відповідь: "ааа... Нє, я пас".), з світоглядом Воон(бо де факто Джуї до кінця була прихильником терпільства, до якого й Воон схилялася, а Сееон навпаки, що ти світу нічого не зобов'язаний. І типу наче Воон гойдалася між ними, але в кінці хер поймі як прям точно стрибнула до першого варіанту, тоді як Джуї навпаки, до другого, хоч тут все й зрозуміло.
Короче, читати було весело, але закінчення підкачало якось. 6.5/10