

Сюди входять тайтли, де наявні романтичні стосунки між родичами, натяки на це або загальний вайб.
Діти улюблениці
[Oshi no Ko]
Опис
Історія починається з вродливої ідолки, її самолюбно-відданих фанатів та бездоганно фальшивої усмішки: як-не-як, у світі шоу-бізнесу брехня - це головна зброя. Які таємниці ховають за лаштунками глянцевої індустрії розваг? На що ви готові заради улюбленого ідола? Як би вчинили, коли б виявилось, що реінкарнація - реальна? Механізм долі вже запущений і його не зупинити. Головна зірка шоу - Аквамарин Хошіно, а сцена - лише фасад. Чи досягне він своєї мети до того, як світ гламуру поглине його?
Джерело Honey Manga
Почав читати виключно через камео Каґуї, бо це той самий автор і він заявив, що воно канонічне. Щодо самої манґи - спочатку навіть отримував задоволення від прочитаного, та останній рік вона ніби виживає виключно на кліфхенґерах і тролінґу читачів зі сторони автора. Тому тепер отримую задоволення від реакції інших і не можу дочекатись моменту, коли все адаптують.
Сенсу читати цю манґу не в онґоінґу я не бачу, тому раджу вже дивитись аніме, коли буде виходити. Воно набагато популярніше за першоджерело, тобто відгук фанбази буде набагато гучнішим, та й як адаптація, дуже якісне і має перевагу в постановці та грі акторів.
Побачимо, як закінчиться фінальна арка, бо поки причин рекомендувати цю історію після її завершення я, на жаль, не маю. Хоча яка б там кінцівка не була, вона не виправить усього того, що йде умовно після 2-го сезону. Усе ж надто багато намішано: шоу-біз, детектив, переродження, романтика. Узагалі, для мене це звучить як дуже крута комбінація, але на +/- нормальному рівні виконання тут лише перша компонента...
Статистика
Сюди входять тайтли, де наявні романтичні стосунки між родичами, натяки на це або загальний вайб.








"Почали за здоров'я, закінчили за упокій"
читала без перерв і дужеее багато питань до кінцівки та й загалом до моралі. минулі 2 сезони я вже оцінювала, тому тут повторювати це немає сенсу, кому цікаво — 1 сезон, 2 сезон (це +- 80 глав/166). починалось все круто, але що далі?
між Рубі та Аквою перетягання каната — хто буде психопатом, виграв Аква і "врятував сестричку". от смерть Акви була абсолютно жахливим вирішенням. пробуючи знайти мораль в такому геніальному сюжетному ході, я нічого не знайшла. висновок один — моралі в "Діти улюблениці" просто нема, на любі "геніальні" дії Акви можна знайти кращий варіант. нащо спершу робити фільм, щоб морально вбити батька, а потім вбивати його буквально? ви ж, наче, пішли по дорозі довгого морального вбивства, то добийте його і паралельно захистіть Рубі, щоб якась скажена бабка не вбила її. або навіть якщо вам все ж так потрібно вбити його, то це рандеву Акви з ножем зрозуміти складно. не хоче, щоб фанати Рубі хейтили її за брата-вбивцю? та ті, хто хочуть все одно домахаються — чи батько магічним чином взяв і полетів зі скелі, навіть, якщо це самозахист, то фанати можуть прикопатись.
і що ми маємо: ціль захистити Рубі — провалено (вона тепер все життя з травмою житиме і з постійно натягнутою фальшивою посмішкою. зробив їй брехливу долю як в Ай, молодець! мої аплодисменти!), ціль жити щасливо — провалено (ще й багатьом близьким людям життя потріпав). зате молодець - помстився.
"На зло кондуктору куплю білет і піду пішки".
тепер хороші моменти — потужний старт, цікавий задум, під кінець персонажі вже не такі картонні. згодна з коментатором нижче, що надто багато намішано і так нічого і не зроблено до пуття. єдине, що можу похвалити за розкриття Ай і частинки її життя (хоча однозначно можна було краще).
на жаль, рекомендувати не буду, але через те, що манґа викликала хоч якісь емоції і деякі персонажі сподобались, то 6/10 (чисто за Ай, Каночку, Мем і серцеїда-ножа).