Сортування
Фух, нарешті закінчив цю роботу. Ніби небагато глав, але у кожній купа тексту і фреймів. Таке враження, ніби по розміру це як 50-60 стр звичайної манги. Якщо в загальному, то історія більш-менш нормальна, читати можна. Нічого особливо визначного, але інтерес тримається навіть попри деякі мінуси. Добре, що автор вирішив не затягувати це далі. Деяку роботу цей клуб закінчив, що стало непоганим фіналом.
Мої претензії. Тут постійно зловживають деякими одноманітними моментами чи тропами. Телефон гг постійно розряджений у потрібні моменти. Гг постійно втрапляє у непорозуміння, коли несподівано його знаходять у двозначних позах з різними дівчатами. Виправдовуватися він не може абсолютно, як і думати головою. Скажем, він повний профан у розумінні інших людей та стосунках взагалі.
Не знаю, на що надіявся автор, але поведінка усіх персонажів не відповідає заявленому віку. Це не перший-другий курс універу, а якась шкільна романтика. Практично всі персонажі дуже незрілі, хоч вони вперто називають себе “дорослими”. Наприклад, одну дівчину батько не відпускає гуляти десь чи залишатися на ніч поза домом. Реакції та зовнішній вигляд персів також не робить їх дорослими.
Але все ж читати прикольно. Це гарний представник комедії, постійно сміявся чи посміхався. Дуже милі взаємодії між персонажами, хоч і в деякому сенсі дитячі. Через це, власне, і продовжуєш читати. У кожної дівчини є свій вайб. Одна з Пн Кореї, постійно тоталітарні і комуністичні фразочки говорить. Подруга дитинства, найбільш серйозний персонаж. Друг гг, переважно не діє аж надто активно, але в деякі моменти проявляє себе. Новенька одна, цундерка і дещо подібна характером на гг.
Одразу кажу, це дуже гарна робота, але лише для певної аудиторії (через те в неї така оцінка). Якщо вам подобаються жанри гіпноз, вагітність, free use, humal livestock та згвалтування, то це саме для вас. Тобто, такі жанри приблизно і визначають аудиторію цієї роботи, не рекомендовано читати її, якщо якийсь із жанрів викликає у вас огиду, неприйняття або іншу негативну емоцію.
Тепер про саму мангу. Це світ, який постійно викликає нових героїв, але є один нюанс. Чоловіки стають героями, які підкорюють підземелля, а жінкам промивають мізки та перетворюють на деяку “худобу”, щоб народжували вони дітей. Не сподобалося? Зацікавило? Це лише квіточки. Практично у кожній главі присутні сцени сексу, часто наявний примус, або просто елементи free use. Самі сценки дуже гарно промальовані і прописані, читати їх одне задоволення.
Гг націлений збирати гарем з покоївок, загіпнотизованих землянок та кількох інших персонажів. Поміж цим він нарощує силу, отримує чітерський клас (перші два слова в назві манги), б'ється з різними ворогами та монстрами. Щодо жанру “вагітності”, то він, як не дивно, не встиг повністю розкритися. Тобто, ми бачимо вагітність інших, практично зайвих персонажів, але гарем гг ще не дійшов такої стадії. Тобто, він ніби запліднив їх або отримав таку можливість, але до росту животів чи чогось більшого не дійшло. Занадто мало часу пройшло по сюжету.
На жаль, 35 глава, як кажуть на іншому сайті, охопила абсолютно всі глави ранобе, яке позначено як завершена робота. Сама манга має статус онгоїнгу, проте стоїть вона на деякій паузі. Чекаємо, поки автор осилить якесь продовження. На момент останньої глави це фінал арки, але потенціал для розвитку майбутнього сюжету наявний.
Тупо повна хрінь. А я ж навіть колись думав ранобе по цьому перекладати. Короче, суть в чому. Ще один представник жанру “вигнанці з групи”. Власне через це воно і зацікавило мене, плюс тут хентай був, чого я в цьому жанрі ще не зустрічав. Але в результаті все зроблено через жопу. Головного героя постійно гвалтують його колишні сопарційці, домагаються до нього, не дають слова зайвого сказати і тупо сексом намагаються переконати його. У мене не було абсолютно ніякого бажання такі сценки читати, прогортував повністю їх. Надіявся, що гг візьме себе в руки і відштовхне цих жінок, але ні, герой ще не встиг набратися достатньої впевненості.
Щоб розв'язати ситуацію, яку можна вирішити нормальною розмовою, автор примушує персонажів домагатися до гг. Так, він не слухає їх, але в тому-то й суть. Дайте йому трохи часу наодинці з собою побути. Нехай походить, попроходить квести. Тоді більш впевненим буде. Але коли це станеться… навіщо тоді ви йому? Як тільки він встане міцно на свої ноги, він зможе сам вирішувати і обирати собі напарників. Автор не дає гг дійти до такого, бо, хто б сумнівався, тоді доведеться і його колишнім напарницям працювати над собою, щоб повернути собі довіру гг.
Думку не зовсім логічно закінчив, але суть приблизно передав. Ще одна річ, автор починає першу главу з хентайної сценки, дає три кольорові сторінки, щоб затягнути читачів. Але насправді це події десь аж з 7-8 глави. Неймовірно хитрий хід. На початку показали нам морквинку, щоб ми читали, а вона все висить і висить. Коли ж усі передісторії та стосунки персонажів розкрилися, коли почалася та сценка, тільки тоді розумієш, яке ж воно паскудне все.
Гарно почали, скотилися в кінці. Дуже прикольна була механіка з безпечними зонами, в які потрібно потрапити гравцям. Цікаво качалися навички. Але потім якось звернуло все не туди, коли почалося об'єднання та спільне проходження з іншими країнами. Взагалі не зрозуміло, скільки там людей, яка система розділення та ігор. Тобто, нам показують всіх виживших взагалі чи від кожної країни взяли по деякій групі, а потім ці групи між собою повинні змагатися? Якщо перше, то купа дірок є, бо після всього світу залишилося замало людей живих. Якщо друге, то чому не показали долю інших груп, або хоча б не згадали їх? Не вміє художник працювати над масштабом. “Цей зал розрахований на десятки тисяч глядачів”, тоді як показують максимум на тисячу у кращому сценарії.
Та і взагалі всі ці ігри між країнами занадто дитячими виглядають. Перетягування канату, біг на “кониках” з учасників, захист фортеці, деякі випробування у локаціях ночівлі. Ну не може велична Компанія, що перебудовує цілі світи, випробувати учасників такою фігнею. Перші етапи виживання непогано вписувалися в її концепт, але потім опустилися до рівня змагань на якомусь шкільному фестивалі. Ще й спочатку корейці грали проти японців, потім проти китайців, та й інші країни всі проти Кореї були якось. Ну не можуть вони не приплести сюди свої суперечки з сусідами.
Висновок: на один раз історія. Навіть добре, що її випуск припинили (якщо я правильно все розумію).
Ну блін, автор, чому ти фігню робиш? Нормально ж все починалося. Навіщо так гг мав лажати на моменті з королевою? Після того сюжет взагалі незрозуміло куди повернув. Колись ніби ранобе читав, але далі перших 1-2 дівчат не зайшов. Тут дійшов далі, але все одно кинув на 26 главі.
Вказані роботи і конкретні глави в них. При бажанні можете перевірити самі
Не сподобалося. З одного боку, прикольний погляд на інший світ, але дещо надумано і притягнуто за вуха. Ніби автор накидав купу сучасних знань на середньовічну людину з іншого світу, яка не має жодного доступу до такої інформації. Так, гг — “маг”, але цього занадто мало. Він придумав магічну артилерію, магічні гвинтівки, деякі живі бойові костюми, рюкзаки з газом, бомби… Допустим, бомби зробити просто, але все інше занадто нереалістичне. Будь-який газ в об'ємі похідного рюкзака не може зробити людину помітно легшою, ніж вона є насправді. Недостатня сила Архімеда (Мамікс показав у свій час, скільки потрібно повітряних куль, щоб підняти людину в повітря).
Гвинтівки і артилерія також непрості речі. Якісь примітивні варіанти можна винайти, але в манзі показаний занадто сучасний їхній дизайн, до якого просто не може дійти з нуля якийсь рандомний маг. Навіть просто додуматися до таких ідей непросто, не кажучи щоб зробити хоч якийсь робочий прототип.
Також відчуття прогресії абсолютно відсутнє. Гг з самого початку неймовірно багатий, має сотні рабів, їбеться з деякими з них. На момент 12 глав навіть натяку не було, як він до такого багатства і соціального становища дійшов, і навряд чи про це розкажуть у наступних главах, зовсім інші там конфлікти і проблеми, не до флешбеків. Скажу таке, багатій людині досить просто ставати все більш багатою (наприклад, гг бере завдання на вбивство когось і отримує за це купу грошей). Але бідна людина до багатства буде йти дуже довго і непросто, особливо якщо нема ніяких читів та коротких шляхів.
Спочатку думав на “паста = пастка”, але воно повністю про макарони. Прикольненько. Боїв особливих чи видовищних нема, просто полювання за хавчиком на ворожих базах.
Простенька історія. Деколи кадри фансервісу. Дуже незручний шрифт і його розмір в анлейті, але якось добив. Фінал змазаний, чіткого нема. Хоча ми дізналися, навіщо взагалі було таке замовлення на вбивство. Не сильно складна причина, але хоч щось. І ще тут у трьох головних персонажів (+1 другорядний) нема нормальних імен, лише по назві професії
Ну таке. Спочатку читав, подобалося. Але на дуже довго автор затягнув вихід глав, як і переклад застопорився. Зараз дочитав наявний анлейт, вже не так цікаво і досить заплутався у персонажах. Думаю, якщо читати все одразу, то нормально, але краще дочекайтеся моменту, коли воно вийде. 33-34 глави за 5 років - дуже мало, навіть якщо глави великі.
Шедевр. Гарні сцени сексу, епічні бої, красиві фрейми та форми. Як не дивно, дуже логічний та послідовний сюжет. Події гарно одна за одну чіпляються, героїні потрохи підкорюються, баги всякі використовуються.
Ех, понадіявся на сеттінг стімпанка, але підвів японський традиційний сеттінг. Забагато японщини для мене історичної. Оці роки якоїсь там епохи, ні щоб нормально 19ХХ писати. Занадто багато лажає Інако. Не вірю в такий світ, де купа труб для пари чи води проходить усюди. Купа втрат тепла, нагрівання всього і вся навколо.
Не знаю, чому мене зацікавило додати це аніме в плани, але першої серії достатньо. Не зайшло. Занадто несерйозне воно для мене. Не знаю, чого чекав. Напевно, не той вік вже. Деякі елементи занадто перебільшеними здаються: оці крики захвату панянок-статисток (ніхто так не робить), дивні та крінжові реакції персонажів, безглузде вибиття вікна в кінці, ще й я таким типом ігор не цікавлюся і не розбираюся в них. Звісно, у нього є деяка своя аудиторія, але я до неї не належу.
Нормально починалося, але антагоніст у 12 главі все зіпсував. Дуже паршивий сюжетний поворот. Персонажі ось-ось повинні були передати антидот, як у їхню зустріч вліз цей придурок, не дав їм навіть слова сказати і викрав одну героїню.