Відвертий контент

Тупо повна хрінь. А я ж навіть колись думав ранобе по цьому перекладати. Короче, суть в чому. Ще один представник жанру “вигнанці з групи”. Власне через це воно і зацікавило мене, плюс тут хентай був, чого я в цьому жанрі ще не зустрічав. Але в результаті все зроблено через жопу. Головного героя постійно гвалтують його колишні сопарційці, домагаються до нього, не дають слова зайвого сказати і тупо сексом намагаються переконати його. У мене не було абсолютно ніякого бажання такі сценки читати, прогортував повністю їх. Надіявся, що гг візьме себе в руки і відштовхне цих жінок, але ні, герой ще не встиг набратися достатньої впевненості.

Щоб розв'язати ситуацію, яку можна вирішити нормальною розмовою, автор примушує персонажів домагатися до гг. Так, він не слухає їх, але в тому-то й суть. Дайте йому трохи часу наодинці з собою побути. Нехай походить, попроходить квести. Тоді більш впевненим буде. Але коли це станеться… навіщо тоді ви йому? Як тільки він встане міцно на свої ноги, він зможе сам вирішувати і обирати собі напарників. Автор не дає гг дійти до такого, бо, хто б сумнівався, тоді доведеться і його колишнім напарницям працювати над собою, щоб повернути собі довіру гг.

Думку не зовсім логічно закінчив, але суть приблизно передав. Ще одна річ, автор починає першу главу з хентайної сценки, дає три кольорові сторінки, щоб затягнути читачів. Але насправді це події десь аж з 7-8 глави. Неймовірно хитрий хід. На початку показали нам морквинку, щоб ми читали, а вона все висить і висить. Коли ж усі передісторії та стосунки персонажів розкрилися, коли почалася та сценка, тільки тоді розумієш, яке ж воно паскудне все.