Ухх, нарешті добротний шьонен! Давненько не доводилось переглядати чогось настільки красивезного, динамічного та атмосферного. Аніме не запропонує нічого кардинально нового, але йому це і не потрібно, бо шьонен, як на мене, жанр цілком собі самодостатній. Тут суміш вже давно відомого Фейрі Тейлу, Геройської Академії, САО — цей тайтл взяв тільки краще від них.

В головних ролях: ого, маєш файний ̶х̶у̶ меч, мила тян у френдзоні, Бакуго на мінімалках, пафосний латентний гомосексуал, недоторканий секс-символ, флегматична блондинка, щось схоже на кицьку.

Окремо потрібно відмітити візуальну та звукову складові — вони тут теж на рівні. І як вишенька на торті — повністю відсутні фансервіс, цицькодупи та світіння трусами. І від цього тайтл став тільки кращим.

Враховуючи, що головного героя Кобато вважають мало не генієм, то виникає логічне запитання: а з якого чорта геній займається такою хернею, коли це можна вирішити одним запитанням та двома хвилинами обговорення? Через ці абсурдні та нудні діалоги/монологи тривалістю в життя, складається враження, що або герої шукають проблеми там, де їх немає, або автори мали лише дві вдалі сцени (з викраденням велосипеда та викраденням школярки) і щоб розтягнути екранний час придумали ось це…

А от важливі сцени тут вміщають в 3 секунди))) Наприклад, минулому головних героїв за весь серіал було виділено по 3-4 хвилини, де нам показали епізод в якому колишні однокласники ненавидять героя за його гру в детектива, а про героїню взагалі нічого не показали, просто вкинули інфу, що вона била інших дітей))0 В останній арці був залучений конфлікт з середньої школи, але нам так і не показали, що між ними сталося тоді, не зрозуміло як все відбувалося, немає ні експозиції, ні зав'язки… всі ті події нам знову ж таки переказали в двох словах, навіть полінувавшись прикріпити декілька кадрів з того часу. Це історія, з якою знайомлять глядача з середини. Тому теоретично арка могла би вийти цікавішою, логічнішою та більш наповненою, якби ці деталі врахували, а на практиці вийшло шо вийшло, в кінці питань залишається більше, ніж відповідей.

Після перегляду виникають двоякі враження.

По-справжньому захоплює мальовка - дизайн персонажів, деталізація світу, присутня також велика кількість дрібниць, які додають об'єму та повноти картині. Зовнішній вигляд продукту, як на мене, сильна сторона цього тайтлу.

Інша важлива складова - сюжет і тут все не так однозначно. Після перегляду склалося дивне відчуття, наче серіал обірвався на половині. Мені імпонують характери головних героїв, їхня поведінка та раціональність у ситуаціях, які вимагають термінових рішень. Тут не буде прибацаних школярів, які вриваються з ноги в епіцентр подій, отримують по сраці і побиті йдуть додому. Герої даного аніме вчиняють більш розумно, залучаючи поліцію, залишаючи анонімні звернення та загалом діють дуже обережно.

Між тим, зовсім незрозуміло, навіщо таким винятково розумним, не посереднім і не типовим школярам займатися абсолютно безглуздим відтворенням дій у серіях: ✔️“як Кенго зробив какао, використавши лише одну ложку”; ✔️“як заховати сліди з'їдженого десерту від Осанай та змусити її думати, що першопочатково цього десерту тут і не було”; ✔️“як дізнатися, хто з нас крисюк, який з'їв пампушок з 💩 і тепер цього не визнає”.

Дійшли руки написати відгук, але бро нижче вже описав всі мої думки та враження. Персонажі нудні, розвитку жодного, довелося дивитися на швидкості х1,5, щоб хоча би якось пришвидшити всю цю нудну і розмазану оповідь. Дякувати камісамі хоча би назву свою виправдовує, тому що між першою серією і останньою різниця лише в тому, що в даному анімешному світі стало на три покинутих жинки більше. А, ну і Нукумідзу став

̶а̶л̶е̶ ̶к̶о̶м̶у̶ ̶н̶е̶ ̶п̶о̶х̶у̶й̶.̶
На жаль, графоній - єдине, що тут є.