Спочатку дуже сподобалася манга, ближче до середині стало трохи гірше через велику кільківсть повторів мотивацій і цілей. Після таймскіпу стало набагато цікавіше. В цілому тут не дуже багато того, що виділяєтся, але мені навіть так сподобалось. Солідно
початок мені подобався, дизайн персонажів дуже гарний (дизайном Наґі нагадала мені Лазурит з "Край самоцвітів"), вайбом було непогано, але який же це сон рябої кобили. після хорошого початку тут стає погано абсолютно все, крім мальовки.
з ментально здорових персонажів тільки рибка і то її вбили. всі герої просто якісь недодедінсайди, які хочуть вмерти кожну срану главу і не можуть цього зробити. автор вміє писати тільки Санту-Барбару з абсолютно непотрібними сюжетними заворотами (ще спочатку це було непогано зроблено, але під кінець це така маячня), персонажі картонні психи — замість того, щоб відчути якийсь жаль до того чи іншого персонажа, автор так вимучує їхньою історією, що ти вже думаєш "та коли ви помрете нарешті?".
головний герой міняє свою мотивацію від одного статевого акту до іншого, а ще швидше він міняє думку "бути чи не бути, ось в чому питання". він (всі інші теж) скачуть від "я люблю тебе" до "я хочу вмерти". в них нема начинки як персонажа, тільки страждання (автор думав, що якщо додавати їх одне за одним, то вийде класно чи що?).
головний герой простий скиглій, він настільки пустий, що я навіть не знаю за, що його можна любити (і це найкраще буде видно вкінці), а займається він сексом зі всіма тому, що він гг. на початку були хороші і цікаві персонажі — Чако і Ґен, але під кінець їх зробили якимись картонними марудами (з Ґеном ситуація ще не така погана, але погана).
постійні показні страждання, інцест, проституція, самовбивства напихані просто до рівня "ну я поставив, аби було" і так ще 10 раз. якби нам хоч пробували нормально це все пояснити, а не тикнути в лице: "на". автор пробує взяти серйозні теми, але замість того, щоб розкрити їх, він просто додає більше жесті й сексу, тому що так його манґа стане "дорослішою і глибшою".
персонажі всю срану манґу пробували вмерти, а вкінці знаєте що? вони лишились жити в місті всі живі і здорові. нам так до кінця і не розкрили сюжетних дір, а просто зробили тайм скіп і хепі-енд. більшу частину манґи ви думатимете або "та хто ж батько гг?", або "та коли вони вмруть нарешті?".
Спочатку дуже сподобалася манга, ближче до середині стало трохи гірше через велику кільківсть повторів мотивацій і цілей. Після таймскіпу стало набагато цікавіше. В цілому тут не дуже багато того, що виділяєтся, але мені навіть так сподобалось. Солідно