Фух, нарешті закінчив цю роботу. Ніби небагато глав, але у кожній купа тексту і фреймів. Таке враження, ніби по розміру це як 50-60 стр звичайної манги. Якщо в загальному, то історія більш-менш нормальна, читати можна. Нічого особливо визначного, але інтерес тримається навіть попри деякі мінуси. Добре, що автор вирішив не затягувати це далі. Деяку роботу цей клуб закінчив, що стало непоганим фіналом.

Мої претензії. Тут постійно зловживають деякими одноманітними моментами чи тропами. Телефон гг постійно розряджений у потрібні моменти. Гг постійно втрапляє у непорозуміння, коли несподівано його знаходять у двозначних позах з різними дівчатами. Виправдовуватися він не може абсолютно, як і думати головою. Скажем, він повний профан у розумінні інших людей та стосунках взагалі.

Не знаю, на що надіявся автор, але поведінка усіх персонажів не відповідає заявленому віку. Це не перший-другий курс універу, а якась шкільна романтика. Практично всі персонажі дуже незрілі, хоч вони вперто називають себе “дорослими”. Наприклад, одну дівчину батько не відпускає гуляти десь чи залишатися на ніч поза домом. Реакції та зовнішній вигляд персів також не робить їх дорослими.

Але все ж читати прикольно. Це гарний представник комедії, постійно сміявся чи посміхався. Дуже милі взаємодії між персонажами, хоч і в деякому сенсі дитячі. Через це, власне, і продовжуєш читати. У кожної дівчини є свій вайб. Одна з Пн Кореї, постійно тоталітарні і комуністичні фразочки говорить. Подруга дитинства, найбільш серйозний персонаж. Друг гг, переважно не діє аж надто активно, але в деякі моменти проявляє себе. Новенька одна, цундерка і дещо подібна характером на гг.