Я прихильник ідеї того, що треба дивитись та їсти усе підряд. Адже якщо споживати лише і виключно щось хороше, якісне й схвалене іншими, смак досить легко атрофується з часом й стає важко самому відрізнити щось хороше від неякісного та халтури.

Смак може не атрофуватись якщо порівнювати змістом інших видів мистецтва (наприклад я зараз не бачу сенсу щось дивитись бо все цікаве у онгоїнгу а по манзі у мене недостатній рівень англійської щоб щось читати так що читаються книги які будуть у рецензії про Берсерк і так я скачу з одного на друге шукаючи щось цінне по змісту)