p@punpun, дякую за огляд.

Манхва захоплює своєю концепцією: Розалі-реїнкарнаторка, виросла у військовій династії, тож характер у неї відповідний. Вона дисциплінована, знає, як за себе постояти, і хоч здається крихкою, насправді — справжня бійчиня. Без зайвих емоцій та пафосу вона легко дає відсіч будь-кому, і це робить її образ ще цікавішим.

Головний мінус твору — принц Дерівіс. Він їй зовсім не підходить. Їхні стосунки не викликають зацікавлення: він бачить у ній тендітну принцесу, хоча вона давно стала самодостатньою. Авторка чудово підмітила цей момент, і важко з нею не погодитися.