Щось в ньому є.

Чудова історія про кохання, яке сповнене викликів, навіть росту над собою. Головний герой здався схожим за характером на протагоністів з “Моя романтична комедія не зовсім те, на що я очікував” та “Негідники не мріють про шляхетних кроличок” - через це й привернуло мою увагу. Такий ж прямолінійний, інколи холодний, виважений та іронічний - рідко таких побачиш. Але й не сказав би, що було нудно дивитися, темп історії хороший, як і сама задумка сюжету, але реалізація трішки кульгає, якесь все надто стерильне, от би ж трішки хоча драми, там було за що зачепитися і потріпати нам нерви. Особливо шкода через зведений нанівець шанс у частині з Сасакі Фуко - дівчинкою, брата якої врятував головний герой, біля книжкової крамнички. В будь - якому разі діалоги цікаві, багато смішних ситуацій, дивився із задоволенням, в очікуванні, що ж буде далі.

Дивно, інколи є діри та незрозумілі ситуації, але післясмак дуже приємний. Історія закінчена, хоч і поспішно, але дуже мила.