Щодо фансервісу — одним з провідних мотивів тайтлу є “відхід від норми”, тому наявність такої табуйованої традиційною мораллю теми виглядає більш-менш виправдано та умісно.

Але не згоден з "припинити все сексуалізувати", адже так ти звинувачуєш свідомість (розбещеність) глядача, а не свідомо закладені автором / режисерами сенси

Наступним таким моментом (крахом романтизації) стає

Романтичний аспект цього тайтлу непоганий, адже, на відміну від інших, де персонажі сезонами борсаються у здогадках та намірах, цілими серіями рефлексують над випадковим доторком пальчиками, тут це подано доволі прямо. Мета Яморі — закохатися в Нанакусу, тому вони... просто проводять час разом. Без непотрібних бар'єрів та обмежень.

Яморі Ко доволі (позитивно) нормальний протагоніст. Він не видає якихось надприродних чи невідповідних віку реакцій. Спочатку його подають як дещо відлюдькуватого, проте доволі швидко стає зрозуміло, що він не має проблем з людьми, не слабкий духом. Та й взагалі молодець, розумник, ще там якийсь.

Мені не надто подобається Нанакуса як персонажка, адже автор використав троп "багато років" і, класично, не зміг це якось виправдати. Несерйозна поведінка допустима в будь-якому віці, проте під нею повинне бути щось більше. Так, Нанакуса інколи буває серйозною, проте... Якось цього не вистачає. Мене не переконало. Чому було не зробити героїню вдвічі молодшою, десь двадцятирічною — (зі збереженням моменту старшості, якщо вже так хочеться автору-фетишисту, проте одночасно в межах розумного) — не ясно. Натомість маємо літню даму зі свідомістю студентки.

Не зовсім зрозуміла роль Асай Акіри. Вона не класична закохана подруга дитинства, не виступає антагоністкою вампіризації Ко. Також причини її проблем зі сном немов ніяк не представлені (чи вже забув). Тому... що?

В другому сезоні теж можуть в динаміку. Хоча сезон таке як менше за перший заходе... Подивимося

Ну

Хороший комент про плоску цундере-яндере (хотів інакше написати, але тут просто клас). Трохи здивований, що вона яндере, ця маяка адекватна цундере, причому тут мабуть сама нормальна? Ця Сая, що "трішки" Сью.

"Саєчка мала грандіозний вайфу-потенціал герл некст дор. І характер і темперамен били кудись у саме ядро сучасних уявлень про цундерок + дизайн у хентайщиків вистрілив з силою, що пробиває швидкість світла. Можна було робити ВСЕ, від спинофа до просто нормальної участі персонажа у трикутнику. Але Kotoyama ж той тип автора - який все життя пише про жінок, але зовсім не може нічого про них сказати ... В результаті Магазинчик залишився дроченною енциклопедією солодощів, що віджили своє, Кокос зробив з кадитеркою пару романтичних па - а потенціал Саєчки передбачувано пішов в нікуди, в шматки героїв "Поклик ночі (2022) Yofukashi no Uta".

Через цю причину лінь чи не зовсім є бажання дивитися далі, але без дропа, у відкладені до кращих часів=\ Щоправда персонажі розкриваються, їх бекграунд та інше.

• Прикольний опенінг та ще деяка частина саунда надто вже вампірська і напочатку не дуже якщо чесно зайшла, але з часом втягнувся, розсмакував і у підсумку ні разу не пропустив (прикольний ендінг теж). Лол. Причому візуальний ряд теж вартий уваги, особоиво той, що в динаміці, якої вистачає, особливо в опенінгу - це має цікавий вигляд. Як не крути, а саундтрек в якому є наприклад електро чи реп - мені куди більше подобається за суто хіп-хоп. А чого були специфічні враження через музику напочатках? Та все банально. Мабуть моє уявлення про вампів залишилося в таких вже далеких нульових. "Vampire: The Masquerade — Bloodlines," «Інший світ Underworld» і в тому дусі. З іншого боку, в Блейд дещо схожа музика, мотив теж вже був тоді присутній. Тільки більш грубіший та драйвовий, якщо не помиляюся. І це відноситься не тільки до музики, але й загальної вампірської тематики, яка у японців не дуже, тому лаяти саме цей тайтл на фоні інших буде не чесно/неправильно. Хоча вампи і тут не дуже зайшли. Нехай, можливо в продовженні може щось і здивувати. Саме через це на 11 серії цікавіше стало, тут є що розкривати в плані вампірів/лора. Ось тільки чи треба було витрачати час на будь що, що можливо взагалі було ні до чого, а такі важливі елементи для сюжета, історії мимо? Тим паче і з хімією персонажів теж все не дуже, можна було відверто краще. Дивний тайтл. Принаймні дівчина, наскільки розумію вампірка-яндерка норм (вона створює враження генкі, а насправді, не все так райдужно, про що прямим текстом казалося), як і її дизайн, який когось/щось нагадує (швидше за все ЗероТу)... Зав'язка нормальна з прогулянками під гарним, яскравим, різнокольоровим нічним небом, якому б позаздрила "Меланхолія Харухі Судзумії." Це мені реально зайшло та можливо саме на цьому побудований один з найвагоміших акцентів цього аніме?

• Хлопець жі, чгг тут ненайгірший (аналогічно і з другорядними персонажами), як і складна "романтична лінія" (дівчина то вже, а ось хлопцю в 14 років прийдеться чималий шлях пройти?), що почалася з ходу в цій вампірскій комедії(!). Це для аніме рідкість, але. Тим не менш знову, якось хімії не вистачає та таких тандемів, майже типового чгг (ганчіркою-кун на повному серйозі його не вважаю, якщо що) та +/- яскравої дівчини, яка можливо яндерка, ну... вистачає. Ось тільки хлопцю вампом не стати, лол. Все ж ця, швидше за все не нагородить його, як ЗероТушка Хіроя. Причому був момент, де одна детективка, таке як вбила сонцем чи коханням/жалістю (обручка) одного "старого" вампіра? Після того як він її вкусив? Дивний момент, що вартий більш детального розкриття.

• Візуально, стилістика безумовно цікава і колоритна своєю яскравою палітрою кольорів, хоча персонажі між собою мають трохи однакові характерні риси обличчя. Принаймні дивитися на такі дизайні було... приємно? Комфортно? Хай так і в загальному плані, студія "LIDENFILMS" вміє в візуал, якщо не помиляюся. Тут же картинка викликала рідкісний, дуже різний спектр, калейдоскоп емоцій тощо. Місцями подобалося і вистачало вдалих планів, кадрів, а місцями надто яскраво, багато різних кольорів, як фіолетовий, зелений, блакитний або жовтий, на яких часто акцентувала увагу автори, але які мені довподоби (особливо фіолетовий:З) з цікавим, різнокольоровим нічним небом... Коротше, дивні відчуття, бо... ладно. Але й банальних нюансів тут вистачало для аніме, хоча дивився в різній якості, так що пофік=/ Але насправді - це проблема, бо якість в 720 та 1080 була для мене майже недосяжна зі всіма витікаючими. На жаль. Але були й моменти які відштовхували і в той же час, трішки мали свій колорит? Хз, як це назвати, але так, тут точно чогось не вистачало для якоїсь цілісності? Щоправда анімація мені сподобалася і на цьому мабуть вистачить.

= У підсумку, хз які у мене загальні враження (надто вони змішані, можливо щось би змінили відповіді на питання, що залишилися висіти), кинути майже не хотілося (тільки напочатку) і цей тайтл свого глядача точно знайде. Тим паче дивиися його було +/- легко і крінжа як така в очі не кидалася (ото що дівчина-ґяру та її "чотириокий друг").... Звісно, це все на загально-анімешному фоні. Хоча очікування були куди гірше чим отримав у підсумку і саме тому чимало (не тільки) негативних емоцій й видалив. Досить.