Минуси.

На жаль тут все банально і багато плюсів, вони просто стирають в пил.

• Головний герой істеричка на якого чіпляються майже усі дівчата, а його похмурим кудере візаві Домекі Шідзука ніхто майже не цікавиться і яким би він був, якби він відбив у такого чгг дівчину - Куноґі Хімаварі. Просто не розумію навіщо в такому творі робити такого чгг... Він звісно не найгірший чгг-клоун-"дегенерат", є і позитивні в нього сторони, але стільки раз робив "рукоюрозбивлице", що набив і руку, тому не став більше писати, розписувати, цитати теж, бо вони можливо і були варті того.

• Комедія абсолютна зайва в більшості моментах і ламає чимало вдалих моментів в плані антуражу чи атмосфери, через що багато глибоких моментів просто зливається і не сприймаються як потрібно і це вельми сумно. Звісно можна було краще виконати переходи в ціх крайнощах, але тут усі кордони були стерті і клоунада могла початися і в драматичні моменти... Що їх нівелювала.

• Дизайн персонажів. Ну він відверто фіговий, гірше навіть чим в Код Гіас чи Нечисть Shiki та інших схожих творах.

• Затягнутість інколи теж заважала погруженню, але це не настільки серйозний мінус, як інші. "Прощавай, Відчай-сенсей (2007) Sayonara Zetsubou Sensei" вийшов після...

= Про інше, яким би воно не було, писати не хо, хоча оцінка все одно більш позитивна, висока теж і без 2 перших вагомих мінусів була б дуже високою і топом, але ні і тайтл через трагік місцями точно не витягує до себе надто серйозне відношення, те що він загалом повинен був заслуговувати і сприймається... Фарсом?