Ви не авторизовані
Увійдіть у свій акаунт, щоб залишити коментар
близько 1 року тому
(Ще не вирішив дивитися далі чи ні. Можливо з часом під настрій додивлюсь. Хз)
Завжди, вірніше з дитинства з часів таких серіалів, як «Чи боїшся ти темряви? Are You Afraid of the Dark?» https://youtu.be/855AkBvcQMg?si=Cu80wx4LGoIG7c7G (Не важливо в даному випадку, чи відповідав той серіал цим жанрам, справа в іншому) - подобалися містичні детективи часто з елементами психологічних трилерів і цей серіал вельми підходить під це визначення. Причому цю всю справу, антураж чудово підтримує дуже вдалий і атмосферний саундтрек, якість якого на даний час забув коли востаннє зустрічав. Він точно на 9-10, дуже в тему і прямо зачаровує моментами. Але є тут свої жахливі але в стилі японців. Мова тут не про чергового типового Зяша, а про комедію і вчергове згадую, що давно писав і про що прямим текстом говорилося в манзі з рутом Утахи Касумігаоки "Як виростити героїню зі звичайної дівчини: Метроном кохання Saenai Heroine no Sodatekata: Koisuru Metronome", що найголовнішими людьми в створенні аніме є режисер та ті, хто відповідає за анімацію (на фільм 2005 року трохи про це писав). Ось тут це дуже сильно в мінус б'є по позитивним відношенням до цього серіалу та найголовніше, вся ця клоунада з школоло б'є по автентичності, атмосфері через що перекреслює на корню те, що працює, бо блін банально не в тему. І ні, це вже давно не рахуючи винятків - не бісить, але може як тут залишати прохолодні враження незважаючи на працюючу, цікаву глибину твору, точно непогані діалоги, що є моветоном для аніме і те, що тут можно контекст сприймати мало не притчами та на кожну серію хоча б коротко щось можна написати і це є теж вже неймовірною рідкістю.
близько 1 року тому
Перші 2 серії коротко були про фаталізм з тим чи маємо ми вибір та можливість боротися з долею або це не в наших силах, бійтеся своїх бажань та як нас самих руйнує наша ж брехня. І так, звісно не можна категорично писати, що аніме не сподобалося, ні, місцями (!) вельми ок, але загально виходить десь 50 на 50, не в плані оцінки, а саме сприйняття. Скільки б не дивився японщину не дивився, а цю даність не розумію або просто не приймаю, бо хороше робиться чомусь гіршим, можливо через те, що робиться в першу чергу для своєї аудиторії?
Ps Щодо комедії, якщо абстрагуватися от інших жанрів, то вона могла вийти норм або непоганою, але прийшов за іншим і щось немає бажання вчергове з-за одного персонажа пересилювати себе під час перегляду. Сумно, шкода, але чекав іншого і до того, сам винен, що не звернув увагу на стилістику і дизайн персонажів. Але подача з постановкою розкривається вже під час перегляду і нічого про це знати банально не міг=\
Ось так, няшна Токо Аодзакі завербувала до себе Мікію Кокуто на роботу, лол та такі персонажі як Міко з "Mieruko-chan" схвалюють. Дівчина, яка так хотіла уваги, її теж отримала. Бійтись своїх бажань)