я не рідко кажу про те, що гарний фільм має мати кінематографічність, але завжди справа далеко не тільки в неї. бо я можу назвати цей фільм кінематографічним, але в ньому нема емоції, нема експерименту, нема життя, і це одразу робить його доволі нудним для перегляду.

цікаво, що серіал при цьому, хоч і зроблений простіше, на фоні фільму перемагає, бо сприймає себе менш серйозно, але серйозніше сприймається. бо більш реалістичний, живий, повний людяності, в порівнянні з плоским на почуття фільмом. а може мені просто вже забагато історій про кобиличок...

мені нема чого сказати щодо змісту, його майже нема, але аніматори канєшна постаралися добре, прям нереально хороша робота з динамікою, я би дуже хотіла так вміти (хоч режисер це все потім і зіпсував...)