Навіть Міме потрапила в їхню пастку, виманили на її ж планету, бо побачили, що вона жива. Потім вона дізналася правду і що саме тянки довели її планету і народ різними маніпуляціями до того стану, який вона має на той момент.

Але історія техніка чи інженера корабля найтовстіша. Він побачив гарну тянку з амнезією і підібрав її на вулиці без сил, згодом вона йому народила дочку, якій він подарував дзвіночок. Борець з тянками вбив його дружину (вона виявилася тянкою), але потім тянки вкрали його дочку. З часом він побачить свою дочку з промитими мізками при нападі десанту тянок на корабель, тільки дорослу з дзвіночком і на цьому теж гратимуть, тиснуть, він постійно дзвонити нагадуючи, що вона його дочка і він теж допоможе їй врятуватися один раз, не зможе її вбити, дати їй померти. Але згодом, як і решта переборе себе і зважиться на крок.

• Вистачає умовностей, але як на свій вік... Є як роялі, так і цілий Deus ex Machina, що норм для того часу та й зараз вистачає, на жаль.

Пригоди загалом вдалі і чим далі тим було (місцями?) цікавіше їх споглядати. Вистачало й непоганої драми з психологізмами як в 18 серії. Або 16, зі злим коханням та що нікому неможна довіряти. Коротше, багато банального можна написати на цю серію.

"Тема" про те, що вони від свого обличчя право мають повертатися на свою другу батьківщину Землю, де живуть не гети, а люди... Ну не згоден, бо вони багацько планет та цілих народів знищили чи захопили в рабство своїм табором, ой - мігруючим флотом. Хоча, нафіг треба були ці люди на Землі?=/

Пропаганда та жорстокість, щоб "люди" в одному пориві йшли до лише однієї мети, якою в вона важко для досягнення не була. Наслідки тут непогано показані, скільки дезертирів та супротиву, незважаючи на ризики. Хоча таких було мало.

Також навіть тут вже фігурував компютер, що керував людьми, відсіював них. Обчислювальний центр, який сортував людей за "номерами" від А до Z.