Ви не авторизовані
Увійдіть у свій акаунт, щоб залишити коментар
3 місяці тому
Блін відчуваю себе ще більш старою ,тому що починаю інколи пускати скупу сльозу в аніме в свої 29 років ………
3 місяці тому
Зі свого досвіду скажу, якщо в тебе тайтл ще здатен (або це старий якийсь тайтл) викликати цю сльозу, то ти дивишся годноту. Тому що зараз 99% шлаку. Хоча кому я кажу за досвід, людині з 2к+ завершеними тайтлами?))
6 місяців тому
спойлери
я не можу погодитися з ідеєю, що якщо ти покохав когось один раз, ти не зможеш покохати когось більше. але нажаль це все ще відчувається реалістично, бо відпустити когось, кого ти назавжди втратив, іноді буває неможливо, і привід цієї людини буду супроводжувати тебе до кінця днів. особливо якщо вас розлучила смерть, деякі люди за все життя так і не можуть дійти до стадії прийняття. скоріше цікаво, чому автор вирішіа розповісти саме таку історію, бо ніби це подається як good ending, і для мене це confusing.
близько 1 року тому
Спойлери.
А-пріорі у японців і близько немає нічого кращого за хент з лолями. Лолі лолі лолі
А якщо серйозно, то тайтл з різною соц.тематикою, романтикою, що почалася з самого початку (рідкість) та тим, як людям важко відпускати своє минуле (важко когось в цьому звинувачувати, коли це майже ніхто не вміє, не в плані сім'ї, не в плані тієї ж історії), розуміти що життя продовжується незважаючи на все і в тому дусі. Коротше банальна тема, тільки в ось такій обробці, виконанні.
З іншого боку, незважаючи на драматизм, якось легко йде, інколи приторно (комедія з романтикою роблять свою справу) та обманки з підняттям градусу інтриги і з ходу зливом цього моменту, щось реально надоїли в останній час. Кліше, стереотипів теж вистачає, чого вартий момент коли дівчина впала на батька жгг під час салютів і як останню триггернуло. На тому моменті зробив фейспали і ледве не дропнув. Ох ці японці... Інколи дуже дивуєшся, як вони виїжджають десятками років на одному теж самому. Хоча так, аудиторія змінюється і це частково (?) їх рятує.
Все спокійно вирішується через їжу, ой, турботу...
Шіраїші Чіка чимось нагадує дизайном Єву Хайнеман з Монстра, а Ніїджіма Май Тамуру Манамі з Oreimo
Діти виростають, як їх батьки, хоча вони намагалися уникнути це. Важливо усвідомлять вони це, переосмислять та змінять своє відношення чи ні. Все ж частий гість коли тіж матері ненавидять своїх дітей, частіше доньок та звинувачують їх в різному, особливо коли відчім положе око на доньку...
Задовбали японці майже пусті моменти приправлять лютою грою на емоціях... Втомило
близько 1 року тому
Цінувати життя та все що маєш на даний момент, тут теж ця тема проганяється.
На 7 серії приїлася вся ця мелодрама... Треба було на перших того=\
Звісно в 7 серії все вже підходило до кінця з банальностями і треба було урізноманітнити... Додати інтригу
Сейнен все ж бере своє і тут. Твір серйозніше чим може здатися на перший погляд, але мало чим здивує на фоні жанру як такого. Ото що початковою задумкою.
І так зустрілися дві протилежні сили. Одна хотіла сильно повернутися додому, а інша ні...
Все ж психологічно точно непогано поставили це все, як люди не хочуть когось відпускати...
Гарні тут довгі спідниці у дівчат.
В один момент, коли сценарій майже вичерпався, автори почали усю цю справу затягувати Тривіальщиною.. Хех, а до того моменту, місцями навіть трохи подобалося
Дарма не дропнув.
"Пропаганда шлюбної зради"
Шмарклі, соплі та сльози... Що ще треба для більшості глядачів?
більше 1 року тому
Важко дивитися, як дорослі не можуть відпустити вже померлу людину, не вистачає якого неочікуваного повороту, який би дуже сценічно опише те, до чого дійшли герої насправді
