Нещодавно була стаття про залежність індустрії від адаптацій і, на мою думку, це аніме є тому підтвердженням.

Tongari Boushi no Atelier має дійсно високий рівень анімації та непогану режисуру, але дуже повільний темп сюжету з оригіналу тягне адаптацію назад. Перед глядачем ставлять багато питань: як Коко буде рятувати мати і чи взагалі це можливо? хто ці “погані” чаклуни, які раптово зʼявляються і зникають? навіщо їм навчати Коко забороненої магії? який секрет приховує Кіфрі? яка доля спіткала інших персонажів? і т.д. Але за 4 години екранного часу глядач не отримує відповіді мабуть на жодне з них. І це ще не все, замість фіналу його чекає максимально банальний кліфхенгер. Ну а що ти хотів? На скільки 12 серій вистачило – стільки і зробили, це ж адаптація. Що далі? Можеш чекати наступний сезон, який невідомо чи взагалі буде, або читай оригінал.

Можливо як додаток до манги це аніме і є непоганим, але як окремий продукт це викликає розчарування. Після перегляду залишається відчуття, що краще б вже глянув щось оригінальне, може й не з такою якісною анімацією, але хоча б більш-менш завершене.