Той Медхаус, який я люблю: флегматичний, похмурий і глибокий, а також зрозумілий тільки після перегляду всіх серій. Важко писати щось про цей шедевр в 2025 році, на фоні яскравих і динамічних тайтлів, однак мені така хоч і технічно застаріла, але безвихідна і темна робота припала до душі. Я дуже люблю такі антиутопічні і похмурі історії (Ерго Проксі, Гангрейв від тих же Медхаус, наприклад). Паузи розповідають цілі історії, рядки сховані між рухами, а тиша говорить більше, ніж озвучка. Це – артефакт і вау цього часу, що став аніме для своєї нішевої аудиторії. І цей артефакт знайшов мене лише в 2025.