початку поїздки до батьківщини Лали. Та подорож - це те, що очікувала побачити протягом усього сезону хоч раз. Хоча Самана ну ніяк не нагадує Лабіринт з Фрешу, ну зовсім не має схожість. Сезон має усі шанси отримати продовження, і сподіваюсь, що через декілька років анонсують другий сезон, бо схоже, що у Тоєїв з'явилася мода робити короткі сіквели (ні ну другий рік поспіль сіквели, це мабуть та щось і значить.) Неочікувано, але порушується серйозні теми, то режисер схоже любить страждання. Що можна сказати за мальовку, так тут вона навіть дуже хороша. У деяких моментах дуже просідає анімація, але це все стандарт. Кожна планета в сезоні виглядає яскраво та неординарно для франшизи. Звичайно, в інших сезонах було щось накшталт інших світів, там наприклад фей, але це прям інше. Задум прям дуже чудовий. Яких персонажів можна виділити, так це Хікару. Вона має прям дуже хороший дизайн. І як Пурікюа, і як звичайна форма, особливо друге. А здібність ходити по повітрю за допомогою зірок дуже читерська, так як онлі Чарівниці можуть літати з усіх поколінь. Так, Хікару не може літати, але ж дуже схоже на здібність літати. Та і у космосі може так також, хоча у останніх серіях щось якось пішло не те. Лала - найкращий персонаж цього сезону, це я скажу точно. У неї і найкращі централ-епізоди, і має дуже навіть цікавий дизайн, кольори. Так, вона один з зелених Пурікюа! Браво! Тоеї, чому ви так ненавидите зелений? Хоча білих Пурікюа ще менше, а з Чорних тільки одна Наґіса у "клубі." Взагалі, наче інші троє лише для того, щоб просто бути. Як от з ХіроПурі таке було. Сора головна героїня, а інші там, щоб бути підтримкою. Але це не робить сезон поганим, так і з Стар Твінкл.