аніме справляє неоднозначне, але загалом приємне враження. мені подобається як показано головну героїню — її травмованість відчувається не лише через діалоги, а й через поведінку, тишу, дрібні емоційні деталі. проте іноді її манера поводитись здається занадто дратуючи-шаблонною: маю на увазі її дуже дрібні рухи (наприклад, те як вона їсть хліб, або як вона бігає).

атмосфера аніме коливається між драмою і тихою ностальгією, що створює цікаве емоційне тло. я відчуваю певний зв’язок із Монікою, але сюжет розвивається нерівномірно: деякі події затягуються, а інші, навпаки, пролітають занадто швидко.

загалом це хороше аніме, яке залишає після себе легкий емоційний осад і бажання спостерігати далі.

7/10

​

p.s. покажіть мені ще епізодів з Неро (⁠✯⁠ᴗ⁠✯⁠)