Ви не авторизовані
Увійдіть у свій акаунт, щоб залишити коментар
Детектив який починається з умовного “як він зробив 3 чашки какао забруднивши тільки ложку і ці 3 чашки” і закінчується викраденням і довгостроковими маніпуляціями, рекомендую
Дуже чіловий шкільний детективчик з нахилом в діалоги. По вайбу спрощена версія Хьоки. Дуже приємна мальовка. Також сподобався підхід до діалогів, коли міняються фон, сцена і іноді навіть вигляд персонажів, це все допомагає їх легше сприймати і загалом нагадало моногатарі. Кінцівочка теж, якраз підходяща для цього тайтлу.
Загалом простуватий, але сподобалось.
Після перегляду виникають двоякі враження.
По-справжньому захоплює мальовка - дизайн персонажів, деталізація світу, присутня також велика кількість дрібниць, які додають об'єму та повноти картині. Зовнішній вигляд продукту, як на мене, сильна сторона цього тайтлу.
Інша важлива складова - сюжет і тут все не так однозначно. Після перегляду склалося дивне відчуття, наче серіал обірвався на половині. Мені імпонують характери головних героїв, їхня поведінка та раціональність у ситуаціях, які вимагають термінових рішень. Тут не буде прибацаних школярів, які вриваються з ноги в епіцентр подій, отримують по сраці і побиті йдуть додому. Герої даного аніме вчиняють більш розумно, залучаючи поліцію, залишаючи анонімні звернення та загалом діють дуже обережно.
Між тим, зовсім незрозуміло, навіщо таким винятково розумним, не посереднім і не типовим школярам займатися абсолютно безглуздим відтворенням дій у серіях: ✔️“як Кенго зробив какао, використавши лише одну ложку”; ✔️“як заховати сліди з'їдженого десерту від Осанай та змусити її думати, що першопочатково цього десерту тут і не було”; ✔️“як дізнатися, хто з нас крисюк, який з'їв пампушок з 💩 і тепер цього не визнає”.
Враховуючи, що головного героя Кобато вважають мало не генієм, то виникає логічне запитання: а з якого чорта геній займається такою хернею, коли це можна вирішити одним запитанням та двома хвилинами обговорення? Через ці абсурдні та нудні діалоги/монологи тривалістю в життя, складається враження, що або герої шукають проблеми там, де їх немає, або автори мали лише дві вдалі сцени (з викраденням велосипеда та викраденням школярки) і щоб розтягнути екранний час придумали ось це…
А от важливі сцени тут вміщають в 3 секунди))) Наприклад, минулому головних героїв за весь серіал було виділено по 3-4 хвилини, де нам показали епізод в якому колишні однокласники ненавидять героя за його гру в детектива, а про героїню взагалі нічого не показали, просто вкинули інфу, що вона била інших дітей))0 В останній арці був залучений конфлікт з середньої школи, але нам так і не показали, що між ними сталося тоді, не зрозуміло як все відбувалося, немає ні експозиції, ні зав'язки… всі ті події нам знову ж таки переказали в двох словах, навіть полінувавшись прикріпити декілька кадрів з того часу. Це історія, з якою знайомлять глядача з середини. Тому теоретично арка могла би вийти цікавішою, логічнішою та більш наповненою, якби ці деталі врахували, а на практиці вийшло шо вийшло, в кінці питань залишається більше, ніж відповідей.
Я звісно не наполягаю, але увесь тайтл має назву Як стати звичайним, що ідеально відображається у подіях до певного моменту. Хтось може вбачати це як “безглузді” дії, хтось ж має здатність розгледіти геніальність у простих речах.
Тому що так… цікавіше? Можливість до глибоких когнітивних функцій паралельно соціальним взаємодіям робить нас зі звичайного homo у справжніх sapiens. Якщо ви ще скажете, що ні разу не пробували самі вичислити хто з'їв останній десерт із холодильника, який ви залишали для себе — то мені нічого буде додати.
Скажу лише, що ніщо не говорить про минуле краще, ніж вчинки й дії у теперішньому. Це важко осягнути, втім… (с)
Чисто з цікавості поставлю маленьке-простеньке питання(яке насправді досить добре підсумовує події усього аніме) у надії на таку ж коротку відповідь:
Чому в останньому епізоді головні герої розійшлись своїми стежками в небажанні продовжувати спілкуватись?
Інколи я вже ж бажаю аби обскурні тайтли залишались обскурними.