Це так, з ходу через деякий контекст твору згадалося дещо з "Saga o Reynevanie / Trylogia husycka" і як же швидко на перших серіях летів час, динаміка загалом присутня, але чим йнадалі, тим важче було дивитися цей тайтл. Вперше стало відчутним десь на 3 серії (типово в крайнощах або тайтл починає просідати, або розкривається).

В продовженні буду писати так, як давно вже це не робив. Розберу по розділах, а там подивлюся, що з цього вийде та скільки зможу зробити, як того хотілося... Скільки згадаю, не забуду=\ (Забігаючи наперед, вийшло так собі. Розучився писати та компонувати великі тексти, тут вийшло більше 20000 символів. Дуже давно стільки не писав)

- Лор.

Все тут починається з альтернативної реальності після Другої Світової в обличчі розділеної Німеччини. Прибульці з'явилися через 20+ років, людство з ними зіткнулися на Місяці, а в реальному часі (1983 рік) вже йде Холодна Війна, під час якої почалося вторгнення прибульців БETA. Коротше, все є в описі чи напочатку 1 серії. Швидко вводять в курс справи, а якщо люди хоча б трохи знають історію, базово, то в цьому сетингу розібратися особливої складності не буде, бо історична складова обіграна точно непогано, місцями цікаво і достовірно (хоча дивно, що не було турків, коли одну няшку сестричку в'єтнамочку показали), але не без деяких траблів, які б'ють по автентичності твору. Вони настільки банальні, тому писати тут не буду, в продовженні лише місцями без особливого акценту.

Інша сторона медалі: лор не зовсім розкритий, не зрозуміло яеа ситуація в світі (що там на Східному фланзі?) і відкіля ці прибульці. Можливо БЕТА з космосу, можливо невдалий експеримент... Також незрозуміло відкіля такі технології, мехи і т.д. Ну в "Сталевій Тривозі Full Metal Panic!" в свій час розкрили, можливо з часом було б і тут. Дещо спільне в тайтлів прослідковується.

Думав автори тут обіграють падіння берлінського муру таким чином, під час громадянської війни армії повстанців проти Штазі. Хоча історично то було в 89 році, коли тут 83? Тим не менш, так і вийшло)

- Цитат.

"Неважливо, чого ти хочеш, якщо ти здасися, ти ніколи цього не отримаєш!"

"Люди завжди повторюють помилки через слабкість. Ніхто не може уникнути цього гріха."

"Коли організація стає занадто великою, важко зрозуміти, хто на неї працює" Надто багато "занадто"

"Революції народжуються в полум'ї пристрасті, так?"

"Для вас (Андропов, лол) Східна Німеччина - це інструмент захисту Радянського Союзу?"

- Багато фамілій, назв, образів тощо - тут доволі символічні і щось з себе представляють, можливо відсилання / пасхалки:

666. Мертва Голова. Ганнібал і Гогенштайн тут мабуть найжирніші. Перевертні. Вервульф. Люди-Вовки. Гретель. Андропов.

- Теми. Питання. Проблематика. Якась глибина?

Політика в своїй сучності. Питання довіри. Брехня. Маніпуляції. Зради. Люди інколи або часто (неважливо), те ще лайно і як не цитувати тут вчергове "Євангеліон?" «Перший ворог людини – він сам»; «Трагедія проекту Єви – доля її творців»; "Люди напевно єдиний вид на землі, який ненавидить себе подібних."

Суперництво. Спецслужби, що переслідують лише свої особисті цілі, їх катівні.

Політика Партії, її доцільність, якою б вона не була...

Політична війна в крайнощах в такій ситуації.

Вишка яка думає лише про свої вигоди, владу, могутність, гроші тощо і робить те, що прискорить знищення того, що вони типу захищають. Лол. Але кожен народ, кожна країна заслуговує на ту владу, що має і заслуговує те, що має або отримує.

Сила в єднанні? Або краще коди кожен думає лише про себе і шукає в цьому силу та вигоду? Бо якщо ти не можеш подбати про себе, як ти будеш дбати про інших? Цікаво, і знову тут трохи дивуєшся японському відходу від колективізму, бо найчастіше все навпаки. Причому колективізм більше підійшов би в плані об'єднання в такі війні? Але автор вибрали іншу крайність.

Людина людині вовк і добре видно, як люди Західного флангу відносяться до людей Східного, аналогічно й їх командування, вишка. Мало відмінностей. Нерівність тощо. Але з часом це пом'якшать.

Виявляється, що є поле бою за межами штабів або зручного, затишного крісла пілота мехи. Страшна правда про яку багато не знає, не хоче думати, уявляти цей жах. 3 серія

Як війна впливає на людей та їх долі.

Вибір Айрісдіна Бернгард вбити брата.

Людина людині вовк і добре видно, як люди Західного флангу відносяться до людей Східного, аналогічно й їх командування, вишка. Мало відмінностей. Нерівність тощо. Але з часом це пом'якшать.

Східна Німеччина - це щит Європи. Жахлива аналогія, ситуація аналогічна. "Для вас (Андропов, лол) Східна Німеччина - це інструмент захисту Радянського Союзу?"

"- Новий уряд (після перевороту під час битви зі всіма "екзистенційними" ризиками) вже веде перемовини з військами ООН. За кілька днів війська прийдуть із Заходу до Східної Німеччини. - Захід теж не хоче, щоб Штазі керувала країною! - Їм байдуже, хто буде керувати, якщо ми переможемо БЕТА. Працювати зі Штазі, щоб боротися з БЕТА і захистити цю націю - це єдиний шанс, який у нас залишився."

І так було завжди в історії людства) Не треба ніякої ідеалізації тощо (нічого не кажучи про вибір меншого зла), серіал показує практичність, цинізм і прагматизм у всій красі. Чисто через людський фактор та політику варто відзначити цей тайтл "Трагедією Людства" (а ще є інші аспекти). Після цього звісно засяяла надія, останнє світло під відповідну музику. Десь 19 хвилина 8 серії. "Все треба зробити не для влади Штазі, а для людей." Як же швидко їй повірили та довірилися, змінили позицію, почали виправляти ситуацію на краще незважаючи на уявні безвихідні ризики... Казка.

Від кохання до ненависті один крок, бо "Протилежність коханню не ненависть, а байдужість"

- Персонажі.

Шкода, що так мало розкриття навіть в основних персонажах, а вже чимало другорядних, цікавих, симпатичних з харизмою вбили... Тому що людей з різних причин посилають на фарш і дохнуть тупі людини... Як записатися добровольцем до БЕТА? Бо Аніме про те, що дурням щастить, хоча на фоні аніме загалом, не все так й погано? Неважливо. Є ще тут трохи субординації в армії, і це робили японці? Важко віриться, хоча тут бувають рожеві шмарклі, але швидко закінчуються цей вінегрет. Сумно

Ох ці японці з братиками ти сестричками. Ні, конфлікт непоганий, навіть ок, але все як завжди та в своєму репертуарі (чомусь тут згадав "вбивцю Акаме" і не в одному аспекті). Чесно місцями "фейспалми" робив з цією шпигунською дилемою, тут мабуть більше грала роль почуття персонажів. Ладно. І тим не менш, як справжній чоловік, він трахнув свою сестричку, а потім вбив. Прекрасно.

Щоправда історія Лізи викликає для мене найбільшу цікавість і якщо згадати Трісс Мерігольд (або Вайолет Евергарден, що вбила купу народу воюючи за агресора (?) і їй дали другий шанс, перетворив, зробивши твір сльозодавилкою) та як на неї багато хто дроче після усього зробленого нею в книзі (ні, зі своєї позиції і перспективи вона була егоїстчно права. Ось тільки головним героям та їх команді від цього не легше. Вона реально їх зрадила. Починаючи від "подруги" Йенніфер, "коханого" Геральта та закінчуючи "сестричкою" Цірі, що потім зробить красномовний вибір. Символічний по відношенню до свого світу, який їй "судилося врятувати", а він в свою чергу окрім болі та втрат їй не приніс, поступово забираючи те, що їй було дорого)... Ладно. Просто концепт Лізи Гогенштайн, антипод цього: "Хто захищає все - не захищає нічого." Вона вибрала те, що вибрала, тим і цікава... Не біжить за ілюзіями, а хоче мати щось одне, але стійке втративши майже все? Для неї немає шляху назад. "Закінчіть її трагічну історію, бо вона перетворилася на монстра" - легкий і трохи маніпулятивний перифраз Тарлока про брата. Чи можна було з нею інакше? Не знаю, автор не дав такого їй шансу, не ідеологічно, не психологічно / морально.

І якщо що вона не зрадник (ото що в плані переконань, цінності її сім'ї, що була вбита Штазі, коли хотіли втікти на Захід), вона агент Штазі. Завжди дивуюся коли люди концептуально плутають зрадників з глибокими агентами ака "Штірліц". Причому чгг теж її зрадив, ні разу не зміг врятувати. Немає тут однозначних персонажів.

"Повстанці просто купка ідіотів і брехунів. Коли прийде час вони тебе зрадять та втечуть" - Ліза.

"Люди не можуть довіряти іншим людям. Якщо ти комусь довіряєш - це означає, що вони можуть тебе вбити" - Ліза.

Ці два моменти і минули з братом за яке вона трималася до кінця - багато про що каже, як про її особистість.

У всякому випадку вони були чесні в своїх намаганнях (деякі основні антагоністи), позиції і в тому дусі. Що Беатрікс Бреме і довела в другій половині 11 серії і чимось мені декого нагадує ця червоноока палка красуня зі зневажливою усмішкою... Дає пафосні промови, обіцянки, клятви та повністю їх дотримується: "- Тому що ця країна під владою Штазі - мій ідеал. Свобода і рівність марні перед безпрецедентною загрозою БЕТА. Ми повинні зібрати людей під нашим контролем з повним наглядом держави і спрямувати усі наші сили проти БЕТА. Освіта, ідеологія, економіка... Ми використаємо все проти БЕТА. Створення максимально військової держави. І для цього є Штазі яким має безроздільно панувати. - Цього не буде! Ми не роботи! - Це того, що хоче цей світ! Людство ніколи не зможе об'єднатися в одне ціле. Одного разу БЕТА знищить їх. Тому я приношу в жертву Східну Німеччину, щоб врятувати цю планету! Така клятва у мене була з Юргеном Бернгардом (брат жгг Айрісдіни Бернгард). Хто стане на моєму шляху - той ворог людства!"

- Неоднозначність.

В противагу перевороту, діям Лізи та Штазі головні герої будуть діяти ось так: "- Штазі, мабуть відправили більшість своїх військ на фронт, щоб зупинити наступ БЕТА. Ми скористаємося цією можливістю, щоб увійти в Східній Берлін разом з військами Західного театру. Ми також звільнимо 666-ту ескадрилью, яка була захоплена на базі Беберзее. І якщо ми зможемо повернути капітана Бернхарда. Тоді ми зможемо об'єднати людей проти Штазі? - Ми жертвуємо фронтом заради державного перевороту. Ми робимо те саме, що й Штазі. - Я знаю. Але іншого виходу немає."

Думаю мені не треба писати про які тропи тут йде мова від чергової Безодні Ніцше, хто прийде з мечем та від меча загине до не кинемо друзів у біді та об'єднання усіх заради однієї цілі. Нічого не кажучи про ідеали та як вони можуть зрадити і чому після цього ці люди повинні бути їм віддані, віддані народу чи країні. Така дилема. Нікого тут судити не збираюся. Нехай кожен для себе вирішує, хто в цій історії правий, а хто умовно злодій. Показували тут усіх з різних позицій і позитивних персонажів майже немає або у них є своя позиція, мотивація, переконання, цінності або ідеали, що далеко не всім сподобається неважливо які вони. Хоча звісно автори тут ставлять деяких персонажів в більш невигідну позицію, показують їх з більш цинічної та жорсткої сторони. Грають на емоціях, маніпулюють.

Але був ще один як мінімум момент. В середині 10 серії повстанці дізнавшись про засаду від Штазі, влаштували свою в центрі міста з загибеллю купи цивільних, що обурило посланницю Західної Німеччини (її обурення з 15 хвилини 10 серії. Гарна у неї дупця:З). Все як заповідали Нікколо Макіавеллі та Дарт Реван при темному складу характеру на планеті Вукі під час розмови з голограмою Ракати. Кашіік в першому Котор.

Нічого на це не хотів писати, але під кінець важко було ігнорувати, бо виставляли однозначність на контрастах Штазі та повстанців, і так як бій затягнувся, повинні були піти наслідки дій повстанців, фронт міг рухнути. Але ж кому воно потрібно) Тобто Штазі коли проводили свої дії в боротьбі за владу, краще все прорахували. Спецслужба як не крути.

Коротше, "позитивні", повстанці робили те саме, але підкреслювали, виправдовували своїми ідеалами, переконаннями тощо. Не забувайте, у тієї сторони теж вони були, але інші.

- Оповідання. Сюжет.

Все ж оповідання не йде плавно, стрибає, інколи забуває за те, що було в попередній серії, тобто дещо обривається до або просто ігнорує, робить вигляд, що такого не було, немає. Але нічого серйозного, ну так було до одного моменту? І це варто відзначити, що як Беатрікс пішла з поля бою, де наступ вели прибульці, про це тупо забули та всю увагу перенаправили на переворот, революцію, війну між повстанцями за допомогою Західної Німеччини та Штазі. На багато чого не звертаю увагу, але не тут і не зараз, бо пішли навіть концептуальні проблеми. Хоча, що я там розкричався... Автори через 2-3 тижні, ой не те - серії! Згадали мимохіть про наступ прибульців і що ось ось все полетить шкереберть... Ось тільки, чим вони там стримували, коли... А ладно. Висмоктав з пальця таку проблему, ну і фіг з ним! Хоча світлий ідеал повстанців був трохи забруднений через їх боротьбу під час битви чи ні? А це вже кожному окремо вирішувати + в кінці Сходу прийшли на допомогу сили Заходу і все закінчилося добре, майже=\

Чимало роялів, які важко навіть назвати Чеховськими Рушницями, бо до того моменту про це ніхто не знав) ладно. Виправляє це багато смертей персонажів?

- 9 серія. Шизофренія де чгг перетворився на істеричку:

"- Що нам з ними робити? - Залишимо їх. - Але! - Якщо ми їх вб'ємо, то будемо як Штазі!

Ну без цієї параші на фоні всього того, що відбувається - не обійшлося. Фарс. Нічого загалом такого, що їх побратимів повбивали, зрадили, катували... Зробили переворот під час "вирішальної" битви. А потім чгг все одно вбив сестру. Довбаний брєд з підміною понять та цапом відбивайлом. І ті, кого відпустили, звісно будуть займатися тим, що найкраще вміють) Хоча купа народу буде міркувати про неймовірну філософію!

"- Вибач! Це моя провина! (В чому?) - Ти ні в чому не припинився. Я впевнена, що Ліза не хотіла цього робити. Ми повинні врятувати її від цих спотворених почуттів. Саме тому, що цей світ такий безнадійний. - Не можна забувати вірити в людей, так? Неможна витрачати з поля зору останнє світло. Цьому мене навчила Айрісдіна. Я більше не дозволю нікому страждати."

Нафіга ці шмарклі, якщо все одно все закінчиться типово, тривіально, як з братом Тарлока.

"- Здавайся братику! Якщо ти не здасися зараз, я вб'ю цю жінку (Айрісдіну). І я знайду всіх твоїх друзів і вб'ю їх. Я знищу базу і все інше. - Лізо... - Будь ласка, братику. Здавайся! Ця країна не має значення! Будь ласка. Приходь і будь зі мною... Я так важко працювала до цього часу. Заради тебе. Я стільки вбила прохачів притулку. Я донесла на стількох друзів. Я використовувала своє тіло, щоб зваблювати вищих чинів! Я потрапила до Аксмана і стала його собакою! Я жила тільки заради тебе братику! Все що я хочу - це тебе!"

"- Що ти робиш? Поквапся і вбий свою сестру! Вервульф повертаються! Вбий її! Швидше! - Ходімо додому, братику!"

І це все після усього того лайна ні про що. Фразеологія з водою, щоб тягнути час та заповнювати простір. Викликати чимало почуттів та страждання спгс. Хоча в цьому моменті, все ж він її не вбив (сестричку братолюбку з елементами яндере. ПТСР. Зламана). Та вся глибина на нього вплинула? І щоб що? Показати його сумніви? Сказати вони шукали інший шлях та давали їй якийсь інший вибір? Так це не працює, тим паче в такій ситуації, рамках сюжету.

А напочатку наступної серії вже чгг побили одноока, що прийняла допомогу того, хто з сестри чгг зробив (Гайнц Аксманн. Зробити важкий вибір, щоб перемогти отримавши собі союзника? Тупість номер 2), що є аналогічною й вибив її око. Потім, звісно, ще до ендінгу чгг заявляє усім: "Я вб'ю Лізу своїми руками." Після того, як пару хвилин того, не став цього робити... Тут повинен бути мем від "Дяді Джуніора."

Розумію, що намагається сказати тут автор, але... Ладно, не хочу перетинати межу, тим паче цей твір не купував і звісно не буду.

- Чи можна тайтл вважати Трагедією Людства для себе?

Складне питання на фоні такого фіналу... Нехай в кінці цього сумного хепі енду, чгг щоправда задавався питанням чи правильно все це було? Бо ціна виявилася завеликою. Ладно + персонажів чимало загинуло, бо рут доньки того героя, тому й Айрісдіну можливо можна було врятувати, але рут не її, вона третя зайва, тому хай помирає. Круто