"Наївно думати, що все що ти любиш ніколи не зміниться. Сподіватися на це можуть лише діти"
Давно таке не дивився - це де-факто антитворіння чи "постапокаліпсіс" який настав по ходу сюжету, не в останню чергу через те, що люди створили зброю свого знищення з допомогою чогось (привіт від "Акіра" та силу яку там не змогли контролювати. А тут дещо дорослі створили і інші намагаються це знищити, щоб типу врятуватися, ага) і це перекликається з великою кількістю різноманітних, різнопланових творів. Загалом, точно непогана драма з романтикою на різну антивоєнну тематику та підіймаються деякі інші питання ("я лише зброя, як я могла сподіватися, що зможу когось захистити?" Ох, ці японці з своєю мораллю=/ Хоча були і інші, як приклад про полон), багато з чого і зараз можна побачити, чого вартий момент (звичка тут займає не останнє місце), що сьогодні жах та руйнування, а завтра майже всі живуть новим днем і намагаються не згадувати попередній (деякі навіть партнерів почали змінювати, бо життя продовжується або воно надто норовливе. На цих момантах чомусь "Блакитну Расу Blue Gender" згадав), бо це майже нічого не змінить (або не для всіх) і в тому дусі. Також добре кидається в очі дилема жгг та те в що вона втрапила, назад шляху немає, а якщо тікати, то жертв може буде більше і до них дістануться, і все ж з кожним днем все блище і блище, місто ніколи не буде колишнім, а інколи починаєш розуміти, що не цінив, коли виратив або все на межі, як і те, наскільки багато чого не помічаєш допоки щось не станеться або лише через деякий час (тут мова, емоції, реакції місцями коротко описані не тільки про неї, якщо що). Хлопця теж можна зрозуміти, складна ситуація, не те що він очікував, але егоізм майже у свіх бере своє і все ж, наскільки важлива ціль у житті... Тут все ж коливання в плані романтики, ще можна зрозуміти, бо його реально чимось підкрипили, нехай це все звісно викликає різні емоції. Ще кумедний момент, ще в рекомендаціях не тільки "Elfen Lied," a й "School Days".
Тим не менш, явний тут мінус - це кривляки i чібі, правда вони антураж майже не псують (майже, бо місцями надто лайтово на фоні триндиця, приклад 8 серії), а те що не має істерик (персонажі вбивають, вони гинуть або їх вбивають) - це мене відверто здивувало, бо люди, часто діти тут показані як заручники ситуації, цієї війни. Війна показана, як жах без кінця або жахливий кінець... Каталізатор, причини по яким деякі йдуть воювати. Люди які змінюються до і після від обличчя жгг (можливо). Смерть показали різнокорольовою, райдужною, яскравою, прям як "нинішнє фентезі без прикрас"=/ Так, персонажі помирали по різному, що згадав "Final Destination", тільки тут часто зі стражданнями перед смерттю. Мінус в даному випадку, ці "пригоди" бувало що затягували.
Романтика почалася з ходу (рідкість), але через складні оставини, ну по всякому йшла, взаємини розвивалися по різному, часто ходили навкруги і в тому дусі, але без крінжу. І все ж під кінець, ходіння по муках головних героїв... не можу написати, що надоїло чи дратувало, ні, але цього було відверто багато, багато акцентів і можливо зайвого чи просто банального (хоча зараз майже все таке)? Не знаю. Одне точно: романтика, кохання наше все=/ Ну хоча б кекс у них стався під кінець...
Також, часто час при перегляді інколи прям летів, саундтрек нічого і мабуть все. Бо є і нічого писати, хоча банального, ще багато можна написати (як впливав саундтрек на оточення, настрій чи візуальні ефекти/складова, які підкреслювали різний емоційний стан + багато землетрусів з наслідками та інколи символізмом?), а чи треба? Бо тайтл на свій час, але був не такий простий і реакція на нього тоді була б яскравіша чим зараз (а не факт!), після багатьох аніме, часто схожих і які вийшли вже після нього (до, була в трохи схожій тематиці "Зона 88", "Дженосайба Genocyber", чимось "Прибулець 9 Alien 9" та можливо "Gunslinger Girl" зі своєю стилістикою як приклад, і звісно, далеко не тільки вони). Але мені все одно сподобалося, особливо на фоні усього що дивлюся в останній час, часто майже безсенсового і не важливо яка оцінка. Ну і на початку був таке як флешфорвард...
Ps Chise на мові Айнів - Дім + в чомусь, частково схожа мотивація буде у відбитої злодійки Хонда Нацуко з "Ousama Game The Animation," яка теж розкриється в самому кінці, але без спойлерів.
Також один момент з 9 серії можливо візьмуть в "Chrono Crusade." Цей момент там буде під кінець.
У цілому так собі вийшло, але переробляти зовсім вже не хочу, нехай залишається саме так, весь цей потік свідомості / думок... Хоча в дечому помилився, як писав десь на першій половині.
"Наївно думати, що все що ти любиш ніколи не зміниться. Сподіватися на це можуть лише діти"
Давно таке не дивився - це де-факто антитворіння чи "постапокаліпсіс" який настав по ходу сюжету, не в останню чергу через те, що люди створили зброю свого знищення з допомогою чогось (привіт від "Акіра" та силу яку там не змогли контролювати. А тут дещо дорослі створили і інші намагаються це знищити, щоб типу врятуватися, ага) і це перекликається з великою кількістю різноманітних, різнопланових творів. Загалом, точно непогана драма з романтикою на різну антивоєнну тематику та підіймаються деякі інші питання ("я лише зброя, як я могла сподіватися, що зможу когось захистити?" Ох, ці японці з своєю мораллю=/ Хоча були і інші, як приклад про полон), багато з чого і зараз можна побачити, чого вартий момент (звичка тут займає не останнє місце), що сьогодні жах та руйнування, а завтра майже всі живуть новим днем і намагаються не згадувати попередній (деякі навіть партнерів почали змінювати, бо життя продовжується або воно надто норовливе. На цих момантах чомусь "Блакитну Расу Blue Gender" згадав), бо це майже нічого не змінить (або не для всіх) і в тому дусі. Також добре кидається в очі дилема жгг та те в що вона втрапила, назад шляху немає, а якщо тікати, то жертв може буде більше і до них дістануться, і все ж з кожним днем все блище і блище, місто ніколи не буде колишнім, а інколи починаєш розуміти, що не цінив, коли виратив або все на межі, як і те, наскільки багато чого не помічаєш допоки щось не станеться або лише через деякий час (тут мова, емоції, реакції місцями коротко описані не тільки про неї, якщо що). Хлопця теж можна зрозуміти, складна ситуація, не те що він очікував, але егоізм майже у свіх бере своє і все ж, наскільки важлива ціль у житті... Тут все ж коливання в плані романтики, ще можна зрозуміти, бо його реально чимось підкрипили, нехай це все звісно викликає різні емоції. Ще кумедний момент, ще в рекомендаціях не тільки "Elfen Lied," a й "School Days".
Тим не менш, явний тут мінус - це кривляки i чібі, правда вони антураж майже не псують (майже, бо місцями надто лайтово на фоні триндиця, приклад 8 серії), а те що не має істерик (персонажі вбивають, вони гинуть або їх вбивають) - це мене відверто здивувало, бо люди, часто діти тут показані як заручники ситуації, цієї війни. Війна показана, як жах без кінця або жахливий кінець... Каталізатор, причини по яким деякі йдуть воювати. Люди які змінюються до і після від обличчя жгг (можливо). Смерть показали різнокорольовою, райдужною, яскравою, прям як "нинішнє фентезі без прикрас"=/ Так, персонажі помирали по різному, що згадав "Final Destination", тільки тут часто зі стражданнями перед смерттю. Мінус в даному випадку, ці "пригоди" бувало що затягували.
Романтика почалася з ходу (рідкість), але через складні оставини, ну по всякому йшла, взаємини розвивалися по різному, часто ходили навкруги і в тому дусі, але без крінжу. І все ж під кінець, ходіння по муках головних героїв... не можу написати, що надоїло чи дратувало, ні, але цього було відверто багато, багато акцентів і можливо зайвого чи просто банального (хоча зараз майже все таке)? Не знаю. Одне точно: романтика, кохання наше все=/ Ну хоча б кекс у них стався під кінець...
Також, часто час при перегляді інколи прям летів, саундтрек нічого і мабуть все. Бо є і нічого писати, хоча банального, ще багато можна написати (як впливав саундтрек на оточення, настрій чи візуальні ефекти/складова, які підкреслювали різний емоційний стан + багато землетрусів з наслідками та інколи символізмом?), а чи треба? Бо тайтл на свій час, але був не такий простий і реакція на нього тоді була б яскравіша чим зараз (а не факт!), після багатьох аніме, часто схожих і які вийшли вже після нього (до, була в трохи схожій тематиці "Зона 88", "Дженосайба Genocyber", чимось "Прибулець 9 Alien 9" та можливо "Gunslinger Girl" зі своєю стилістикою як приклад, і звісно, далеко не тільки вони). Але мені все одно сподобалося, особливо на фоні усього що дивлюся в останній час, часто майже безсенсового і не важливо яка оцінка. Ну і на початку був таке як флешфорвард...
Ps Chise на мові Айнів - Дім + в чомусь, частково схожа мотивація буде у відбитої злодійки Хонда Нацуко з "Ousama Game The Animation," яка теж розкриється в самому кінці, але без спойлерів.
Також один момент з 9 серії можливо візьмуть в "Chrono Crusade." Цей момент там буде під кінець.
У цілому так собі вийшло, але переробляти зовсім вже не хочу, нехай залишається саме так, весь цей потік свідомості / думок... Хоча в дечому помилився, як писав десь на першій половині.