Чорна Троянда Куно Кодачі охохо та ара ара (тут таких дівчат 2. Друга Шіраторі Адзуса). Фансервіс тут займає явно далеко не останнє місце і мабуть вагоміший за бойові мистецтва. Сіске, такі сіске... але тема їх розкрита не повнітю, без промальованих сосків. Екшн норм сприймався, що дивно і його було чимало. Про читаємість сюжету, думаю писати було взагалі не варто, але читалося в кращому випадку 9 з 10. Гарний приклад, момент з амнезією і на цьому мабуть вистачить. Все ж подобаються мені твори Такахаші Руміко. Вони прості, не ідеальні, але в цьому щось було... затягувало. Доречі, доволі мила китаянка трохи нагадувала сталкершу Лам, тільки в іншому амплуа? Коли пацанка та м'яка цундерка Акане швидше Шінобу, а не Рююноске. Рути типу змінилися? Лол. Значить в інших її творах можливий рут трохи іншої (умовно мілфи) Сакури? Хех.