Я розумію що автори закривають свої психологічні гештальти і просто мріють щоб без них весь світ зупинився і всі страждали і корили себе, що позбулись такого цінного кадра але будем чесними дивитись на це не цікаво

Повністю згідний. Мене це вже теж задрало. Тим не менше треба признати що майже всі аніме по своїй суті такі. Тобто автори фантазують про свої проблеми і люди в яких є подібні проблеми також задовольняються цими фантазіями тікаючи від реальності. Чого тільки коштує жанр ісекай зі своїми гг які наприклад до потрапляння не здатні адаптуватися в людському оточенні а після потрапляння не доклавши жодних зусиль над собою стають центром соціальних взаємодій. А гаремники, гг який не здатен познайомитись з будь ким обростає табором фанаток які моляться на нього і це без жодної на те причини. Як на мене на цьому вся індустрія аніме тримається просто в даному аніме ми з автором не зійшлися гештальтами)))