"Та за кого ти мене маєш?!"

(Так, звісно відсилань тут вистачає і не лише на японщину)

За майже типовий ісекай, не зважаючи на розповіді іншого характеру. Так, тут є прагматичний, але сюшний і абсолютно імбовий чгг (бекграунд, сама зав'язка це виправдовує, окей і навіть є битва "с'юх" зі зрозумілим фіналом під кінець + зародили під кінець інтригу, від якої на даний момент не холодно, не жарко. Можу помилятися) і з купою підліткового колориту, що є серйозним мінусом (колись писали, що першоджерело більш витримано в своїй специфіці). На той момент ісекаїв уже вистачало і сприймав його як +/- типовим витвором своїх жанрів, нехай з елементами дарку? Щоправда в "Переродження: Життя з нуля в іншому світі (2016) Re kara Hajimeru Isekai Seikatsu" їх більше, гг саме тут краще, але проблеми місцями схожого характеру, японського колориту/специфіки. Тут теж трішки була клоунада та зроблено таке як під підлітків? Якби атмосферу, антураж хоча б ще трохи витримали, було б краще в сприйнятті? Ладно. В будь якому випадку в плюс, що немає чибі (для ісекаїв це нечастий гість, так), саунд теж ок, ендінг виконує прикольний, класний і популярний гурт "MYTH & ROID - theater D" та всю цю справу робили Madhouse. Так, ще є +/- яскраві, можливо навіть колоритні, харизматичні і фансервісні персонажі, але вони сильно на другому плані, за імбовою спиною чгг...