Аніме про хворих, без якогось адекватного (смішно, так?) сюжету. Це не цікаво, і це не викликає жалість. Це викликає лише роздратування і нудьгу. Дивіться з обережністю
Пурупуру Пуурууріін. Взагалі дуже божевільне аніме з дивакуватими персонажами. Які чіпляють, своєрідні та цікаві, не до кінця розкриті, але й цього досить, щоб вам сподобалося. Я просто не можу чогось розповісти щоб не було спойлерів. Вийшло місцями смішно, інколи є про що задуматися, навіть закарбувати в пам'яті хорошу цитату. Кожен з нас трішки хікікоморі. Якщо сприймати не надто буквально, то все дуже заворожуюче відбувається. Для себе зрозумів, що дійсно, життя - це 90% буденних та не дуже приємних подій, а 10% - щасливих, і дуже важливо щоб у твоєму житті були люди, які тебе розуміють і щоб з ними ти міг бути таким, який ти є, бо бути собою найважче. Але, як кажуть: "Стовп стовпа знайде".
Переосмислення. Спойлери! Якщо не дивилися - не читайте.
Минув рік, творіння взагалі заграло новими барвами. Не можу повірити, що дивився його так поверхнево раніше. Неймовірно сильна драма про зламаних людей.
Це не історія про зцілення, це історія про вибір жити попри все і без надії сподіватися.
Аніме в принципі хороше, воно класно зрежисоване та подане, але після прочитання книги аніме місцями здається розтягнутим і безглуздим. Дуже багато зайвих змін у сюжеті. Те, що добре працювало в книзі, в аніме змінено, і це зламало весь сенс відбувається... І тон тут куди більш світлий і навіть комедійний, тоді як суть сюжету в тому, що герой, звичайний хікі, намагається стати звичайною людиною завдяки любові. Але в книзі це була драма з дуже похмурим і дуже депресивним настроєм про те, як звичайний хікікоморі з багатьох причин опинився на такому дні соціуму, набагато нижче звичайних хікікоморі, і намагається вибратися, хоча б на рівень звичайного хікі, і все це без романтичного потягу. Там Місакі йому не снилася і не мріялася всюди, вона там його друг, і тільки наприкінці відчувається романтична лінія. Також в аніме вони не п'ють до усмерті і не вживають важкий порошок. І найголовніше, в аніме часто є комедійний тон і комедійні моменти, тоді як у книзі ці ж "комедійні" моменти зовсім не смішні, якщо про них подумати; це серйозні моменти, які показують, до чого докотилися Сато і Ямазаки, але в аніме нічого такого немає.
КНИГА НАБАГАТО КРАЩЕ!
По аніме дуже сильно пройшла цензура і це найбільший його мінус. Тут доречі усе відрізняється, ранобе одне, манга друге, а аніме інше... Тут є плюси і мінуси. Але так, мені ранобка після манги і 2 переглядів аніме, все одно більше зайшла і дуже легко читалася, добре написана.
місцями банально, але дуже пізнавально
аніме все ще актуальне, можливо навіть більше, ніж під час виходу
p.s. манга сильно відрізняється від аніме, хтось знає?
манґа більш серйозніше підходить до історії в цілому