• Сенсів в творі багато, але вони на наш час настільки вже приїлися (на той час теж?), що були як горохом об стіну і майже не сприймалися. Або в останні місяці у мене такий настрій тощо. А про що мова? Про пошуки себе, істинни до того, що люди не ідеальні істоти, свобода волі, свобода свого Я чи його розуміння та інша різна заплутана філософія в такому ж сюжеті з непоганою психологічною складовою (чого вартий дисоціативний розлад). Інколи навіть втрачав загальну нитку подій з різних причин, тобто варто уважніше дивитися цю заплутану штуку.

• По персонажам, ну відношення мабуть нейтральне, вони норм зі своїми +/-, але главгад жахливий, карикатурний, не дуже розкритий, банальний і в тому дусі. Він серйозний мінус твора і це дивно.

• Ще твір сильно розтягнутий, оповідання йде повільно навіть в 2х, але, хоча б без постійних самоповторів "Нуар".

= Загалом непогано, але все ж не дуже цікаво (або не дуже оцінив, не все зрозумів?), місцями заставляв себе дивитися, особливо під кінець. З ДжоДжо такого і близько не було (ото що напочатку), дивився і все. В іншому нижче, вже все коротко і по ділу написали. Що додавати окрім банального?

Ps

Хотів більше написати, але потім передумав. Мова про те, що в цьому серіалі є дещо схоже «Дев'ята брама The Ninth Gate» та умовно (?) з Матрицею...