Особисто я в цьому ні романтики ні комедії не побачила. Це більше схоже на психологічний трейлер. Вдумайтесь, дівчину змалку вирвали з батьківського дому, до слова батьки навіть не чинили супротиву. Під виглядом навчання ламали психіку щоб вона була покірною та правильною, зручною для двору. Її абсолютно природне бажання втекти із золотої клітки підло обіграли актом “хотів викликати ревнощі”. Далі попри її волі заточіли у замку, і вишнею на торті - принц який психологічно тисне нічними появами в її спальні, тим самим руйнуючи особисті кордони. Тобто її сімʼя, брат, покоївка всі разом спільники у справі з викраденням та примусовим одруженням. Систематичні психологічні тиски зі сторони королівського двору, викрадення. Я бачу тут лише трагедію і ніякої романтики. І більше за все жахає що таке, це - реальність певного історичного проміжку. І молоді жінки дійсно піддавали таким тортурам задля вигідного шлюбу з правильною “кровью”. Воно показує переживання дівчини що проходить пекельний шлях поневолення. Навіть офіційна заява принца що “він хоче дітей лише від неї”, кажуть про те що історія зовсім не про кохання, а про шлюб по розрахунку у якому принц буде собі дозволяти що і кого завгодно не зважаючи на інтереси субʼєкта. Тобто ми спостерігаємо за реакцією психіки дівчини котра переживає стрес і захищається вона гумором, тобто доволі розповсюджена реакція психіки щоб знешкодити травмуючи спогади.

Її заточіли у кімнаті де “тримали знать котра зрадила короля” тобто нам прямим текстом кажуть що її не рахують за принцесу, її субʼєктність знищили і прирівняли до злочинниці.

Історію її дитинства при дворі спотворили і видали книгу щоб “змінити соціальну думку” навіть не спитавши її. Знову ж таки субʼєктності принцеси тут немає, тут є лише принц який вирішує хто і що має думати.

Я осилила лише початок пʼятої серії, останнім цвяхом стало те що навіть принц сусідньої держави принижує гідність дівчини, хоч вона і намагається відстояти себе та це зовсім не має сенсу.

Не рекомендую це дивитись.