Неймовірна робота, меншого я й не очікував. Передивившись другий раз у дорослому віці, нарешті зрозумів сенс.

"...що ви знаєте про Мусубі? З давніх- давен так прозвали божество землі, тепер у цього слова багато значень. Наприклад, вузлик, що зв'язує нитки і узи, що поєднують людей, а ще зв'язок часу - все походить від імені цього божества. А в мотузках, які ми плетемо збереглася наука цього божества. Адже мотузка - це потік часу, її нитки сходяться, звиваються, переплітаються, іноді розплітаються, обриваються, але потім знову зв'язуються. Як і з мотузкою, так само і з часом... ", - так бабуся описувала традицію, яку вони несуть крізь віки. Тобто автор хотів донести глядачу думку про долю, що кожним нашим вибором і кроком ми будуємо себе та направляємо туди, де у кінцевому підсумку й мали бути. Це божество й дозволило головним героям контактувати один з одним. Якщо ж романтизувати, то пронести кохання крізь час та відстань, показавши, що наша друга половинка, десь там є, живе і теж шукає свою, от тільки, не знає імені.

Адже ви теж хоч раз в житті лежали і думали: "Якщо ти десь є, цікаво. Яке ж твоє ім'я?"