Продовження-трагедія. Вже багато місяців перекладаю недописаний відгук, проте цих 2-х слів більш аніж достатньо, щоб описати сезон та особисто мої очікування та враження
Запам'ятав OST, як бездарне перевикористання треків з першого сезону, проте от наштовхнувся на плейліст — і виявилось, що оригінальні є, ще й від Кевіна Пенкіна.
Загалом всі композиції від нього непогані (хоча в будь-якому слабші, ніж раніше), для себе виділив: Brute та Abyssal Rachel
В плані сюжету згідний. Але в першому сезоні хоча б візуальна частина була хорошою. Це робило бої більш динамічними, а для аніме про бої, якісне пропрацювання боїв це важливо. Зрештою посередній сюжет + якісний візуал давали бажання дивитися це аніме. Другий сезон же виглядає так ніби його малювали школярі на перервах тож бонус за візуал, який мав перший сезон, був замінений на свого роду візуальну тортуру. Я на силу додивився.
Чим більше знайомлюсь з корейськими творами, тим більше мене флешбекає на різні (майже забуті) відео з проблемами південнокорейського суспільства. Такий собі метаконтекст
Не зміг осилити додивитись першу серію через хаотичність подачі, незрозуміле накидання персонажів, подій та поворотів + черговий Канекі Кен з власним шляхом страждань.
Вона нарешті закінчилася