• Опенінги з ендінгами майже не пропускав. 1 оп та 2 енд більше за інших зайшли і... Знову щось нагадували мотивом (напочатку першої серії взагалі нагадали пісню Едіт Піаф - La vie en rose), 2 енд абсолютно точно чув, але не пам'ятаю що саме. Це точно хіт свого часу і тут такого багато. Це все стало світовою культурою, естетикою, як сам ДжоДжо. Причому в 2 ендінгу, першою жертвою одного стенда в цій історії був Бруно Бучолатті в камені, цікаво зробили і так до самого верху.

• Надто багато повторів, в наступному сезоні з цим краще не буде.

• Обмін тілами. Кумедно і неочікувано. Рідкісна чомусь тема в аніме, ну і зустріч, бій в колізеї? Доволі символічно. Ще після ТБ1 дивувало, чого це ніхто не робить кіборгів, як нацисти. Тут автори частково прочитали мої думки. Але те, що друзі кинули Польнареффа, після як він пропав... Дивно + участь того колючого кудере ДжоДжо та шкета в сюжеті мінімальна, трохи побули і пішли ака камео в історії=\

= А загалом не все тут було дуже цікавим і мабуть на той момент найслабший сезон зі усього що дивився в цій франшизі і добре, що з перервами між сезонами. Просто... Якщо абстрагуватися від мафії, то нічого нового тут не було, а такі пригоди з екшном та різною по якості балаканиною - швидко набридають і попередній сезон набагато був краще. Та навіть 2 з 3 краще сприймалися, хоча не усюди там все краще пропрацювали за цей, але стенди починалися саме з нього. Ладно. Просто надоїло, як вони постійно пересилюють себе так якимось чином все одно перемагають (треба битися до кінця, так?)... Причому вбивці, їх противники набагато сильніше їх і роблять все, щоб не перемогти... Дивний сюжет, але саме пригодами, цей сезон назвати звісно спокійно можна.