• Деякі випади можна було б за бажання записати. Тобто діалоги у цілому норм.

• Прикольний був покер + в свій час, якось в ПокерСтарс програв теж з каре Королів) Хз, яка була рука у противника, але після цього вже толком там й не грав, бо багато переїздів та вистачало ботів. З часом останніх стало ще більше і через те грати стало проблематичніше=/ Коротше, воно було того не варто.

Вистачить.

=

Загалом і як не крути, а ДжоДжо одне з небагатьох, тих тайтлів, що можуть подарувати цілий калейдоскоп, спектр зовсім різнопланових емоцій, які не очікував би побачити. Від негативу (бо інколи настільки маячня та туплять персонажі в дусі найулюбленіших своїх кліше), відрази і дратівливості до різного позитиву, гострого різнопланового контенту, повчальних моментів (які щоправда перевернуті по своєму) та легкої усмішки (3 серія була... кумедна. Хоча не всі арки зайшли, що в попередньому сезоні, що тут)? Хай так. Кумедно це, як з цим усім гралися. А ось як сприймати усю цю страву, навіть і не знаю=/ Аналогічно з епіком та пафосом (що під кінець було), які в кращому випадку мене залишають холодним. Тут жі без негативу, що весь час ще з найпершого сезону мене дивує. Нда. Як у них так вийшло зробити? О_о