в час, коли все навколо надто нестерпно закінчується, йде, зникає з твого життя, це аніме відчувається як оазис посеред пустелі. глибока, але не перевантажена повчаннями історія про втрати і пошук мотивації рухатися далі, яка подана без зайвого драматизму, а дуже людяно, місцями хаотично і незграбно, але через це ще більш красиво і щиро. розмови обох головних героїнь відчуваються як внутрішні розмови із собою з сьогодення та собою дитиною, і ніби ти дивишся, як героїня Аси проходить через перші складні досвіди дружби, кохання, пошуків себе в творчості і в суспільстві, щоб побачити, до чого в цьому всьому прийшла героїня Макіо, і як навіть після стількох років всі ці самі питання продовжують бути актуальними і розкриваються щоразу з нових боків. бо життя це завжди рух, твій рух від минулого в майбутнє, рух людей навколо тебе і рух життя загалом. все завжди закінчується, але якщо в тебе є сили рухатися далі, то обов’язково має з’явитися щось нове. кожен сам шукає свій шлях через цю пустелю самотності, і можливо ця думка може допомогти зрозуміти, що ми не настільки самотні, як думаємо. немає жодного досвіду, який би не був релевантний для твого. але треба думати, шукати, дивитися навколо і в себе, і думати ще більше. і деколи зупинятися, щоб просто прожити момент.