Чесно кажучи не має бажання його засирати - хоча є за що, і дуже багато. Але ця якась дивна атмосфера, візуал, режисерська робота - чіпляє мене. Візуально неймовірне аніме. Чесно кажучи думав, що 3д буде супер гівном на рівні з берсерком, але на щастя крім пари моментів 3д тут досить якісне. Взагалі візуал, і режисура (що що, а Хосода дуже непоганий режисер) це найсильніша сторона аніме. Але сюжет і персонажі… Скажімо так, якщо коротко описати це аніме, то ідеально підійде - швейцарський сир. Хосода взяв дуже цікаву концепцію, і вирішив зробити її максимально поверхневою, даючи лише запитання без відповідей. Але я б це розглядав так, що він робив це як “казку”, або навіть сон. Грубо кажучи світ плоский для того, щоб підсвітити ідею, алюзії і т.д. Тобто світ існує виключно для персонажів. Взагалі це аніме саме про “посил”, а персонажі тут ті хто повинні його продати, і фокус дається саме на ГГ. Але ж і персонажі тут крім головної героїні - ніякі. Всі персонажі крім ГГ - функції створенні лише для неї. Моральний компас, романтичний інтерес (з НУЛЬОВОЮ хімією), старі вороги. Короче Хосода хотів розповісти казку де центром є ідея/посил. Все. А посил критикувати це вже справа кожного. В мене змішані відчуття що до нього.